В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
Dvoecnik
Dvoecnik
18.11.2020 14:21 •  Українська мова

1. Поширеним є речення: А Кілька покупців почали сперечатися.

Б Мільярди людей прагнуть жити в злагоді.

В Хлопчаки били байдики.

Г Вистава була надзвичайна.

Д Трава не скошена.

2. Позначте речення, у якому між підметом і присудком треба поставити тире (розділові знаки пропущено):

А Я не турист у ріднім краї не мовчазний гач.

Б В чужих краях і хліб неначе вата.

В У нас на Україні душа і пісня споконвік жива.

Г Київські кручі фортеці зелені.

3. Поширене означення НЕ відокремлюється комами в реченні (розділові знаки пропущені)

А Балка вкрита садками вилась попід горою.

Б Птахолови минали березовий гай пронизаний пасмами світла.

В Усіяна колосками земля пахне літом.

Г Невідомий нікому я сідаю на лавку слухаю і дивлюся.

Д Блискучий та легкий сніг здається падає прямо на серце.

4. Непоширену обставину НЕ треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущені):

А Не піймавши не кажи що злодій.

Б Рушниця в його руках стріляла не хиблячи.

В Посеред плеса вода мов сказившись починала хлюпати й кружляти.

Г Хлопці прокинувшись нагодували й напоїли коней.

Д Не зрозумівши студентка запитала ще раз.

5. Звертання є в реченні

А Усе, чим я щасливий і багатий, я мушу рідним словом оспівати.

Б Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим.

В Я люблю твоє майво зелене, і Донбас, і Каховку ясну.

Г На берегах Дніпра крутих, весь помережений садами, стоїть у сяйві днів нових наш рідний Київ перед нами.

Д «Роби добро, – мені казала мати, – і чисту совість не віддай за шмати!».

6. Знайти речення, у яких вставні слова виражають упевненість.

А Безумовно, ти хоч не феномен, але спритний чоловік (О. Корнійчук).

Б Мені тепер відкрилося, нарешті, що людина створена для любові, для кохання, для зачарованості й захопленості (П. Загребельний).

В Живу, як знаєте, я на хуторі, якраз на узліссі (Остап Вишня).

Г Увечері, кажуть, пішов дощ (Ю. Смолич).

7. Установіть відповідність

Односкладне речення Приклади

1 означено-особове;

2 неозначено-особове;

3 узагальнено-особове;

4 безособове. А З гармат по горобцях не стріляють.

Б Кругом гомоніли, вешталися, лагодилися до чогось.

В Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати.

Г Довго спали вітри у ярах на припоні.

Д Буду хлібом і цвітом ділитись, відчиняти ворота гінцям.

8. Установіть відповідність

Просте речення

1 з відокремленим означенням

2 з відокремленою обставиною

3 зі вставним словом

4 зі звертанням

А Зоре моя вечірняя, зійди над горою.

Б Небо, ясне і бірюзове, рідко бачили мандрівники.

В Далеко-далеко (те знають хіба що лелеки) розкидала доля киптарики і сіряки.

Г Вершники, здавалось, зрослися з кіньми.

Д Старий підводиться, і, не прощаючись, іде, зникає десь знизу за курганом.

9. Установіть відповідність

Член речення

1 підмет

2 присудок

3 додаток

4 прикладка

Приклад

А Старий Кайдаш загадав звечора Кайдашисі та Мелашці гребти сіно.

Б Бути людиною – дертись по вертикальній стіні.

В Черешні тут росли високі й розкішні.

Г Останніми днями у нас погана погода.

Д Шевченко як поет відомий в усьому світі.

ІІ рівень

Виконати повний синтаксичний аналіз речення.

Кажуть земля в таких місцях і справді могла таїти в собі міни чи бомби начинені смертоносною вибухівкою (О. Гончар).​

Показать ответ
Ответ:
sofialolollollo
sofialolollollo
19.03.2021 11:08
Пісня! Як багато вона важить у житті кожного з нас і всього народу. Пісня оздоровлює душу людини, допомагає зберегти нетлінними цінності: віру в людину, в незрадливу любов, у щиру дружбу, в очищувальну силу краси.Піснями оспівують красу,любов,навіть істоію.Що ж як не пісня розвеселить у сумний час?Увесь вік людину супроводять пісні – „від колиски до могили"."Без музики,життя було б помилкою".Це і справді так.І у життя сучасної людини музика грає дуже важливу роль.Ми слухаємо свою улюблену музику,ходимо на концерти,плачемо або сміємося,коли у динаміках лунає голос улюбленого виконавця.
0,0(0 оценок)
Ответ:
svetlans2
svetlans2
11.05.2023 13:46
Слова мораль, етика сприймають­ся в наш час неоднозначно. З одного боку, всі ми начебто ро­зуміємо, що без моралі жити не можна. З іншого — моральне легко набуває в нашій свідомості присмаку чогось набридлого, нещирого: «моральний кодекс», «мораль­но-трудове виховання», «моральна стій­кість» людини-гвинтика . Чи не закладені ці нещирість і докучливість у самій при­роді моралі? Одвічні пошуки й проблеми людської душі, що ми їх звемо моральними, — це, звісно, цікаво, важливо для кожного. Але, можливо, правий Фрідріх Ніцше, і най­суттєвіше в житті людини починається якраз «по той бік добра і зла»? Так, порядна людина має зважати на вимоги моралі. Проте хіба ж ми не бачи­мо, як раз у раз святкує життєві перемоги саме той, хто здатний через ці вимоги переступити? І про яку порядність може йтися на голодний шлунок? Може, високі моральні переживання — привілей тих, хто вже має достаток? А може, вся моральі полягає саме в тому, щоб здобувати достаток, звіль­няючи себе і своїх близьких від злиденності й прини­жень, несумісних з людською гідністю? А різні герої й альтруїсти-фанатики — чи не краще взагалі без них?Може, й справді, щаслива та країна, котра не потребує героїв? Чому ж тоді мимоволі завмирає серце, стикаю­чись із проявами справжньої моральної шляхетності? З одного боку, нам твердять про пізнання добра і зла. З іншого — кому не доводилося стрічати простих і щирих людей, котрі й гадки не мали ні про які філософії моралі, а проте вирізнялися бездоганною до­бротою? І навпаки — високоосвічених негідників, що зі знанням справи творили зло? Втім, ставлячи всі ці запитання, ми вже занурюємо­ся в царину етики, царину роздумів про людську мо­ральність. Бо ж від оцих гірких і пекучих питань не­можливо просто відмахнутися, до них знову і знову підводить нас саме життя. І ще одне: чи можуть узагалі існувати якісь остаточні загальнозначущі відповіді на такі запитання, чи не йде кожен тут своїм шляхом і обирає те, що йому ближче? А коли так — навіщо потрібна тоді наука етика? Поміркуймо. Насамперед зважимо на те, що й справді поняття моралі й моральних цінностей у нас, м'яко кажучи, заексплуатовані. За роки радянської влади ввійшло у звичку латати «моральним чинником» усі дірки дряхлі-ючого суспільного організму; не дивно, що у своєму падінні збанкрутіла система потягла за собою все по­в'язане з нею — так криза моралі соціалістичної обер­нулася на девальвацію моралі загалом. Тим часом чим гостріші проблеми постають перед нами, чим непевніші перспективи на майбутнє — тим невідворотніше прагнення сучасної людини знайти якийсь твердий Грунт під ногами, те, заради чого варто було б жити, що могло б слугувати своєрідним камер­тоном її збудженій душі, мірилом її вчинків. Свідомо чи несвідомо вона знову й знову звертається до кардинальних питань моральності, питань вибору мо­ральних цінностей. Ми не можемо відкинути їх уза­галі — так той, хто вирішив би не дихати, хвилиною раніше або пізніше все ж таки ковтне свіжого повітря. Втім, окреслена ситуація заслуговує на те, щоб придивитися до неї пильніше. Адже — попри всюзаяложеність традиційних моральних стереотипів, що давно всім набили оскому — чи можемо ми щиро сказати, що наше життя, наша культура справді буду­валися на засадах моральності? Що в перебігу повсяк­денного існування надто багато важили і важать уяв­лення про добро і зло, гідність і честь, обов'язок, повага до людини, вірність слову і переконанням? Ні, сказати так ми не можемо; сьогодні від нас, на жаль, дуже далекий нормальний стан людської культури, осердям якої є перелічені поняття й цінності. Невдовзі після першої світової війни й фатальних соціальних змін, з якими збіглося її завершення, все­світньо відомий мислитель-гуманіст Альберт Швейцер (1875—1965) ставить епосі медично точний діагноз: культура, в якій деградують засади етики, приречена на занепад1. Як не прикро, підтвердження цього діагнозу ми нин гаємо на прикладі нашого суспільства. Гіркий парадокс полягає в тому, що нашу культуру ще й дотепер, після всього пережитого протягом остан­ніх років, найповніше, мабуть, характеризують три славнозвісні принципи колишнього соціалістичного культурного будівництва — принципи партійності, ідей­ності, народності, — але в найбільш низькому, гротескно спотвореному їхньому втіленні. Так, наша культура була й залишається партійною (хоча тепер уже й багатопартійною), принаймні в тому розумінні, що вона призвичаює нас співвідносити слова та вчинки людей насамперед не із загальнолюд­ськими критеріями справедливості, істини, добра, а з частковими, власне партійними (лат. pars, partis — то і є частка) інтересами тих чи інших, явних або прихова­них сил. 
0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська мова
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота