1) Позначте речення, у якому частку треба писати разом.
А) Стань(мо) на одну ніжку, а другу зігни в коліні.
Б) Ав(же)ж, неправду говорять посланці хана Батия.
В) Усе мине, усе пройде, тому(то) й сердитись не варто.
Г) Руки працюють, а годує(таки) голова.
2)Усі частки з іншими словами пишуться окремо в рядку:
А) що/ж/то/за, ні/який, як/раз
Б) кудись/то, сядь/но, усе/ж/таки
В) таки/написав, навряд/чи, уся/ж
Г) написав/би, немов/би, що/дня
3)Усі слова з часткою НЕ написано правильно в рядку:
А) незірвані вранці груші, не тисяча, не дарма
Б) невивчена поезія, недовго, нехтувати
В) не можу, недовіра, недослідивши
Г) непорушивши клятву, не сказані слова, незрівнянна
4)Усі частки пишуться через дефіс у рядку:
А) виконай/бо, пофарбував/таки, що/найкраще
Б) накреслила/б, що/небудь, казна/куди
В) хтозна/чим, роби/но, люблю/таки
Г) коли/небудь, правда/бо, що/не/день
5)Частку НІ зі словом треба писати окремо в реченні:
А) Великий рід, та ні/де голови притулити.
Б) Ні/хто не міряв серця глибочінь.
В) Ні/сенітниця якась виходить з цими словами.
Г) Сашко почував себе в гостях ні/в сих ні/в тих.
7) У якому рядку частку НЕ треба писати окремо?
А) У ногах правди не/має.
Б) Не/має гірше, ніж у неволі.
В) Не/має в мене жіночого щастя.
Г) Віктор не/має бажання вчитися.
8) Укажіть рядок, у якому частки пишуться через дефіс:
А) вчити(ся), (ні)який, (де)(з)ким
Б) хтозна(як), прийшов(таки), слухай(но)
В) (що)року, аби(до)кого, де(про)що
Г) ні(з)чим, що(то) дзвенить
9) . У якому рядку всі слова з часткою НЕ написані правильно?
А) Неабищо, невиконана учнем робота, недобре, не ти
Б) Не другий, недруг, не мовби, нероблячи
В) Нетурбуючись, нещодавно, неписаний, невесело
Г) Нехтувати, ненавидіти, не твій, неволя
10)У реченні БОЖЕ, яке прекрасне, сповнене великих звершень життя на неї чекає. виділене слово є
А) часткою
Б) прийменником
В) сполучником
Г) вигуком
11)Знайдіть речення, у якому вигук НЕ ПОТРІБНО виділяти комою (розділові знаки пропущено).
А) Ах яка краса довкола!
Б) Ох і риба ж водиться в Десні!
В) О земле рідна, дай мені сили!
Г) Ой як прекрасно навкруги!
12) Укажіть рядок, у якому всі слова звуконаслідувальні:
А) Гей, ку-ку, ох, ай
Б) Няв-няв, ш-ш, ку-ку, чирк-чирик
В) О, гульк, агов, леле
Г) Ха-ха-ха, на добраніч, ж-ж-ж, фу
Одного разу зі мною сталася неприємна пригода. Мами не було вдома, і я вирішив приготувати суп. Швиденько взявся до роботи, пригадуючи, як це вправно робить мама. Спочатку зварив м’ясо, потім додав до нього картоплю. Окремо зробив заправку для супу, підсмаживши цибулю та моркву на сковорідці. Але найцікавіше було потім. Укинувши в готовий суп заправку, я додав зелень. Потім згадав, що мама кидає в каструлю із супом ще й перець. Обережно взяв в руки пакетик і посипав у суп. Від мої невправних рухів перець потрапив до каструлі весь. «Нічого страшного», — подумав я, там же його зовсім не видно.
Объяснение:
Відповідь:Нинішній освічений і всезнаючий аматор мандрівок добре знає цей острів. Будучи найбільшим і наймальовничішим на Дніпрі, він перетворився останнім часом на справжню «Мекку» туризму. Кожен, хто подорожує Дніпром-Славутою, конче ступає на цю предковічну землю. І взагалі всі, хто приїздить до запорізького краю, прагнуть неодмінно відвідати легендарну Хортицю.Хортиця — кровна братаниця Дніпра. Скільки несе свої води Дніпро-Славутич, стільки й височить посеред його розлогого плину закучугурений крислатими дубами кам’яний острів, що, немов гігантський старезний вітрильник, тихо пливе у вічність, Хортиця в сльотаву днину — сувора і хмурна, за сонячної погоди — велична і чарівна.Острів — справжнє буйство ландшафту. Утворюючи його, природа довго не роздумувала — нагромадила бескиддя гранітних скель, залила низинні місця водою, кинула деінде віхті зелені — і вийшло диво. Мальовнича краса острова збереглася і до наших днів.Хортиця — свідок подій сивої давнини. На крутих берегах острова зупинялися вої київських князів Олега, Ігоря, Святослава, Володимира. Пізніше тут таборилася Запорозька Січ, майоріли козацькі корогви. Під одним із дубів козаки писали політичний вердикт — лист турецькому султанові.До наших днів дійшли козацькі назви окремих скель та яруг. «Найстійкіша» — Чорна скеля. Навіть за найясніших днів не освітлюється сонцем цей похмурий стрімчак. За переказом, саме на Чорній скелі 972 року загинув у нерівному бою князь Святослав.На Чорному бескиді в’юниться Зміїна печера, що являє собою природне урвище глибиною до чотирьох і шириною до одного метра. Переказують, що тут запорозькі козаки ховали військову казну.Довкруж Хортиці чимало напівзатоплених скель-острів-ців. Одна зі скель називається Запорозька миска. Це справді дивовижне творіння природи — виїмка діаметром півтора і глибиною близько метра, схожа на посудину. З покоління в покоління дніпровські лоцмани передавали легенду про те, що в спекотні дні козаки варили тут галушки завбільшки з кулак.Неподалік від острова, на околиці села Верхня Хортиця росте славетний сімсотрічний дуб. Розповідають, що під дубом стояв зі своїм військом Богдан Хмельницький, коли 1648 року йшов на Жовті води.Нині унікальна пам’ятка природи під охороною закону.