1. Позначте рядок, у якому іменник мати є підметом (запишіть його в зошит, підкресліть всі члени речення): А Ми любимо так Україну, як матір на світі одну.

Б Рідна мати моя, ти ночей не доспала.

В Буду матері слово у серці носити.

Г І мудра мати нас проводить у світи.

2. Виписати іменники, визначити рід, число, відмінок іменників

Лісам немає ціни. Це здоров'я річки, землі й людини, сьогоднішній і завтрашній день комахи й птаха, зайчати й косулі.

3. Від поданих іменників утворити іменники за до суфіксів -ечок, -ечк, -ичок.

Книжка, смужка, стрічка, мішок, край, діжка, черевик, медівник, плужок, гачок, бублик.

ЗА ВЫПОЛНЕНИЕ ВСЕГО ЗАДАНИЯ

Новий рік – моє найулюбленіше свято. напередодні мене завжди охоплює дивне відчуття, наче має статися щось радісне та чарівне. усюди святкова атмосфера, усі готуються до свята – вибирають красиві ялинки, купують різні фрукти, солодощі, готують подарунки для близьких. змалечку новий рік – це наче казка для мене. ми починаємо готуватися до святкування заздалегідь. прибираємо у домі, наряджаємо ялинку, прикрашаємо кімнати кульками, гі, красивими іграшками, святковими лампочками, свічками. мені дуже подобаються новорічні та різдвяні вінки з вітками хвої, яскравими стрічками та фігурками янголів. раніше я таке бачив лише у зарубіжних фільмах, а зараз ця мода дійшла й до нас. мама завжди готує для святкового столу щось незвичне, небуденне. я намагаюся не проспати момент приходу нового року під бій курантів. після останнього удару на вулиці починається феєрверк, який може тривати годину! кожного року до нас у гості приходять родичі та друзі. ми веселимося, проводимо різні конкурси, танцюємо, співаємо. це завжди дуже цікаво, проте я зазвичай рано засинаю. а вранці одразу біжу до ялинки, щоб подивитися, що мені подарували. особливо гарно, коли в новорічну ніч стоїть морозна сніжна погода. у вікнах усіх будинків мерехтять різнокольорові вогники. усі святкують та розважаються. мабуть, через те, що новий рік – це загальне свято, відзначати його так захопливо!

Козаки за внутрішніми якостями та за зовнішніми ознаками були повним відображенням свого народу, свого часу, вони відповідали всім ознакам справжніх патріотів своє Батьківщини.

Вони були здебільшого середнього росту, сильні, хоробрі, міцні, плечисті, від степового повітря і літньої спеки були смаглявими. 

З постриженою головою на якій був тільки чуб (оселедець), з довгими вусами на верхній губі, вічно тримаючи люльку в зубах, погляд завжди був похмурим, зустрічаючи сторонніх спочатку непривітно, неохоче відповідаючи на питання, згодом лагіднішав, веселішав. 

Постать козаків завжди надихала мужністю, неповторним гумором, молодецтвом. Завжди був здоровим, вільним від хвороб, умираючи в більшості на війні, віддавав шану свої рідній землі. 

Сьогодні наш народ є слабким, недовговічним, порожнім: як до дев’яноста років хтось доживе, то вже стежки під собою не бачить, а в данину у сто років тільки в силу вбирався, тому козаки жили довго і весело.

Що стосується внутрішніх якостей козаків, то помітна суміш вад і чеснот, вважаючи головним заняттям і ремеслом свого життя війну, захист свої неньки України : часто підступні, хитрі, жорстокі, дикі щодо своїх ворогів. 

Козаки були справжніми братами один одному, друзями, вірними товаришами, надійними соратниками.

Характеристика козака. Добродушність, щедрість, безкорисливість, щира дружба, висока любов до свободи – були характерними рисами наших козаків, вони краще воліли люту смерть, ніж ганебне рабство.
Щодо сторонніх осіб козаки були гостинними і привітними. " У Запоріжжі любий бажаючий міг прийти у курінь, жити чи пити без ніяких допитів або вдячності за гостинність. "

Війна у житті козаків була головною справою, тому на війні відзначалися розумом, хитрістю, умінням раптово і несподівано напасти на ворога, вражаючи великою відвагою, терпінням і здатністю дивитися в очі смерті. У боях вмирали як справжні лицарі, не дорожили своїм життям «Уміючи шарпати, уміли і померти не скиглячи».