1. Позначте рядок, у якому всі прислівники й прислівникові
сполуки пишуть окремо
А де/коли, без/сумніву, мимо/хідь, на/віщо
Б по/сусідству, з/переляку, через/силу, на/прощання
В у/трьох, по/черзі, що/денно, чи/що
Г на/швидку, з/заду, за/рахунок, в/досвіта.
2. Позначте рядок, у якому всі прислівники пишуть разом
А в/поперек, в/бік, без/відома, в/вечері
Б в/волю, в/голос, в/горі, без/жалю
В на/показ, на/силу, по/ночі, на/половину
Г в/гору, в/день, без/кінця, в/перед.
3. Усі прислівники треба писати через дефіс у рядку
А будь/коли, повік/віків, так/то, кінець/кінцем
Б зроду/віку, врешті/решт, будь/де, один/одинцем
В одним/одно, тишком/нишком, будь/куди, де/небудь
Г ген/ген, ледве/ледве, вранці/рано, давним/давно.
4. Правильно написано всі прислівники й прислівникові
сполуки в рядку
А до вподоби, спідлоба, без упину, на поруки

Б коли-не-коли, де-інде, не сьогодні-завтра, позаду
В пліч-о-пліч, восновному, стрімголов, внизу
Г кінець-кінцем, одним одна, рік-у-рік, до завтра.
5. Через дефіс пишуть усі прислівники в рядку
А уві/сні, по/українськи, повік/віків, рано/вранці
Б віч/на/віч, на/гора, не сьогодні/завтра, кінець/кінцем
В будь/що/будь, без кінця/краю, по/латині, з діда/прадіда
Г більш/менш, вранці/рано, само/собою, раз/у/раз.
6. Усі прислівники треба писати разом у рядку
А на/показ, без/вісти, все/одно, так-то
Б по/новому, до/пізна, на/весні, в/раз
В з/рештою, у/гору, в/літку, на/сторожі
Г у/низу, по/десятеро, на/поготові, по/друге.
7. Усі слова треба писати через дефіс у рядку
А вряди/годи, коли/не/коли, раз/у/раз, з/роду/в/рід
Б більш/менш, пліч/о/пліч, як/не/як, видимо-невидимо
В взагалі/то, з/поза, як/то, день/у/день, де/не/де
Г ні/ким, будь/коли, неначе/б/то, хтозна/як.
8. Позначте рядок, у якому всі прислівники й прислівникові
сполуки написано правильно
А безперестанку, запані брата, нарізно, замолоду
Б щонайдужче, щонайкраще,на відмінно,одним-одно
В щогодини, сам на сам, з-за кордону, до смаку, у стократ
Г пощирості, по тричі, врізнобіч, до завтра.

9. Позначте рядок, у якому всі прислівники й прислівникові
сполуки написано правильно
А щосили, казна-де, ані трохи, ген-ген
Б один в один, щовечора, нога в ногу, якомога
В деінде, щоправда, хоч не хоч, колись
Г повік віків, деінде, щодуху, на завтра.
10. Помилку допущено в рядку
А на добраніч, тихо-тихо, з переляку, на славу
Б на зразок, до побачення, на поруки, по-українськи
В в основному, в цілому, ось-ось, по-іншому
Г всього-на-всього, нажаль, коли-будь, на прощання
11.Указати речення, в якому слово «напам'ять» потрібно писати
разом.
А.Вірш усі вивчили на/пам'ять.
Б.Це фото подароване на/пам'ять.
В. На/пам'ять він не скаржився.
Г.На/пам'ять усі купували сувеніри.

12. Слово «догори» треба писати разом в усіх реченнях, окрім...
А. Не дери ніс до/гори.
Б. До/гори злітали літаки.
В. Усі підняли голови до/гори.
Г. До/гори вже було недалеко

Показать ответ

Ответ:

алинка546

22.11.2022 23:15

національний одяг українців, створений на усіх етапах історії України.

Історія українського народного вбрання тісно пов'язана з традиціями Київської Русі. Свідчення цього можна знайти на фресках Софійського собору в Києві, в Іпатіївському літописі або в знаменитому «Слові о полку Ігоревім», де згадуються такі предмети вбрання, як кожух, сорочка, свита, корзно (старовинний плащ), ногавиці, клобук, вінець тощо[1][2][3].

В основному український національний одяг має однакові складові. Весь одяг відрізнявся залежно від пори року (літній і зимовий), соціального стану населення українських земель (шляхта, козаки (військовики), міське населення, посполиті, сільське населення, чумаки), від природо-кліматичних особливостей місцевості, тобто одяг населення лісової смуги (Полісся) відрізнявся від одягу гірського населення (гуцулів, бойків, лемків) та від лісо-степових (Поділля, Наддністрянщина, Слобідська Україна) або степових земель (Запорожжя, Бессарабія). Також вбрання було святковим (повний стрій) та на кожний день. За основу національного вбрання береться повний святковий стрій. Основні елементи українського народного вбрання були сформовані ще в княжі часи та пізніше майже не змінювалися, про це свідчать назви одягу, які були відомі ще з князівських часів: свита, кожух, сорочка. Українське вбрання має в собі риси скіфського та візантійського одягу. На незначні зміни в одягу впливали також історичні часи та зміни в державності, межах українських земель. Так, одяг княжої доби мав риси візантійської культури, а одяг козацької доби був змінений під впливом пристосування до військового одягу.

0,0(0 оценок)

Ответ: