1. Позначте рядок, у якому всі слова — числівники. а) Одинадцять, три, п'ятий, сотня;
б) тринадцять, шість, мільйон, тисяча;
в) один, одиниця, однаково, одинак;
г) п'ятнадцять, сімка, вісімсот, двоє.
2. Позначте рядок, у якому всі слова — числівники.
а) Тридцять, сім, восьмий, мільярд;
б) один, десяток, мільйон, тисяча;
в) три, трійка, утретє, тринадцять;
г) шістдесят, вісімка, вісімсот, троє.
3. Визначте речення, у якому використано числівник.
а) Сьогодні він отримав одиницю.
б) Це було вже не вперше.
в) Він замислився, як нарешті отримати хоча б сімку.
г) Назавтра треба було вивчити п'ять предметів.
4. Визначте речення, у якому вжито дробовий числівник.
а) 3 п'ятого кола червоний башлик випередив усіх (М. Трублаїні).
б) 3 криком і вереском промчав тринадцятий у капелюсі (М. Трублаїні).
в) Через Канадський водоспад стікає дев'ятнадцять двадцятих усієї води Ніагарського
водоспаду (З підручника).
г) Андрій приніс троє відер води (з підручника).
5. Визначте речення, в якому вжито збірний числівник.
а) Межа вічної криги в Арктиці відступила на кілька сотень кілометрів на північ (В.
Комаров).
б) Дві дівчини сплять, притулившись щока до щоки (О. Довженко).
в) Широке небо неначе кліпало тисячами блискучих людей (І.Нечуй-Левицький).
г) Семеро одного не ждуть (Народна творчість).
6. Правильною є відмінкова форма числівника:
а) двохстам п’ятдесяти восьми;
б) двомастами п’ятдесятьома шістьома;
в) двохсот п’ятидесяти восьми;
г) двохстами восьмидесятьма дев’ятьма.
7. Правильною є відмінкова форма числівника:
а) ста сімдесяти чотирьох;
б) ста семидесяти двох;
в) стома сімдесятьма двома;
г) двохстами восьмидесятьма сімома.
8. Помилково узгоджено числівник з іменником у словосполученні:
а) двоє разів;
б) півтори доби;
в) одна третя сторінки;
г) одна сьома метра.
9. Помилково узгоджено числівник з іменником у словосполученні:
а) три професора;
б) семеро друзів;
в) півтора аркуша;
г) сто гривень.
10. Позначте рядок, у якому всі числівники пишуться окремо:
а) Трьох/сот, тридцять/три, два/надцять, шіст/десят;
б) три/п'ятих, вісімдесят/шість, сто/сім, двісті/п'ятдесят;
в) триста/двадцять, шіст/надцятеро, сто/одинадцять, двадцять/два;
г) сто/тисячний, двадцять/п'ятий, сто/сьомий, триста/сороковий.
11. Виділіть речення, яке слід відредагувати:
а) Реве віл на сто гір, на сто кроків, на сто потоків (Народна творчість).
б) Головата, дженджуриста, сорочок наділа триста, а нога одна (Народна творчість).
в) Що то за птах, що на вісьмох ногах? (Народна творчість).
г) У сім няньок дитина без ока (Народна творчість).
12. Позначте речення, яке потребує редагування:
а) Більше ста тисяч людей щорічно відвідує цей музей.
б) Сюди прийшли більше семидесяти юнаків.
в) У Сибірське море впадає триста тридцять шість річок.
г) У перегонах брали участь п'ятнадцятеро коней.
Ми просто йшли: у нас нема
Зерна неправди за собою.
Т. Шевченко
У житті суспільств та держав конституції відіграють особливу роль. Термін «конституція» (від лат. constitutio — установлення) вживали ще в період рабовласництва і феодалізму. У стародавньому Римі саме так називали постанови імператора.
Конституція є основним правовим актом держави — основним Законом, законом над законами, фундаментом розвитку соціальних та політичних відносин, гарантом забезпечення прав та свобод людини та громадянина.
Але що таке Конституція для кожного з нас? Це — шлях у цивілізований світ. Шлях цей не був усипаний трояндами, він був довгим та тернистим.
Україні завжди був притаманний демократичний республіканський устрій (його успадкували від народної ментальності державні структури війська Запорозького та Гетьманщини). Такий устрій крив у собі неабиякі можливості для саморозвитку нації. У Конституції, розробленої ще за гетьмана Пилипа Орлика, демократія була основним принципом. І хоча ця Конституція не була втілена в життя, не набула сили Закону, вона є унікальним історичним документом, цінною пам'яткою правової культури України.
Боротьба нашого народу за свої права, за права нації була штучно припинена жорстоким гнобленням царизму на довгі часи. Не маючи власної державності, Україна не мала й Конституції. Вона з'явилася тільки за часів УНР 1918 року.
І от, нарешті, нова віха в українській історії — 28 червня 1996 року о 9.30 ранку після двох діб безперервної та напруженої праці Верховна Рада України ухвалила Конституцію України — Основний Закон нашої суверенної держави (до речі, Україна — єдина держава на пострадянському просторі, яка парламентським шляхом отримала свою нову демократичну Конституцію).
Нехай знають на всім світі,
Як ми погибали
І, гинучи, свою правду
Кров'ю записали.
(П. Куліш)
Але кожна людина хоче, щоб її рідна країна піклувалася про неї та забезпечувала не тільки законодавчою базою, але і функціонуванням цієї бази у реальному, повсякденному житті.
Період, у який ми живемо, є переломним у розвиткові української культури. У країні ліквідовані всі цензурні контролюючі органи, суспільство звільнилося від панування марксистсько-ленінської ідеології. Немає більше перепон для розвитку науки культури, мистецтва (а я вважаю, що саме рівень цих показників демонструє рівень держави в цілому і тому є надзвичайно важливим не дати українській культурі занепасти). Наша країна перестала контролювати ці процеси, але вона їх більше і не фінансує.
Конституція України гарантує кожному громадянину здобуття безплатної середньої і вищої освіти. Для мене це є актуальним, тому що цього року я вступаю до вузу, а більшість з них перейшли на платне навчання і потрапити туди можуть тільки діти заможних батьків. До речі, одна з найбагатших країн світу — Федеративна Республіка Німеччина, — забезпечує своїм громадянам безплатну вищу освіту. Освіта потрібна всім, і її основи повинні бути закладені ще в дитинстві. Сучасній Україні потрібні люди з різнобічними знаннями, глибокою науковою підготовкою, вмінням вирішувати більш складні, ніж раніше, завдання у всіх галузях життя.
Від своєї держави я хочу дістати можливість йти обраним шляхом, стати висококваліфікованим спеціалістом та працювати в її інтересах.