1. Прикладка — це
А присудок, виражений неозначеною формою дієслова;
Б означення, виражене іменником, узгодженим з пояснювальним словом у відмінку;
В прямий додаток, виражений іменником або займенником.
Г другорядний член речення, що вказує на ознаку предмета.
2. Позначте речення, у яких відсутні прикладки.
А Відколи людям Бог послав на землю пісню-чарівницю, неначе промінь засіяв і освітлив земну темницю.
Б Я жив колись в готелі «Інтурист».
В Боже великий, єдиний! Нам Україну храни!
Г Наш учитель, Пилип Свиридович, вирішив скасувати рішення колективу.
3. Укажіть речення з відокремленою прикладкою, з’єднаною з означуваним словом сполучником як (розділові знаки пропущені):
А Довженко як видатний кінорежисер відомий усьому світові.
Б Шевченко як поет відомий усьому світові.
В Як учений, етнограф і фольклорист Франко все життя з палким інтересом ставився до усної народної творчості
Г Йдеться про Загребельного як романіста.
4. Знайдіть речення з прикладкою, що береться в лапки (лапки опущено).
А На подвір’ї заводу Метал зупинився високий юнак у сірій замасленій шинелі, в танкістському шоломі.
Б До Аристархова приїхав генерал Федоренко.
В Шахта розташована на лівому високому березі річки Саксагань.
Г Голова колгоспу Марко Безсмертний радісно привітав учителя.
5. Знайдіть речення з прикладкою, яка не береться в лапки (лапки опущено).
А Цього вечора мав демонструватися фільм В степах України.
Б Величезна горбата скеля Богатир зовсім перегородила собою берег і врізалась грудьми далеко в Дніпро.
В Я пообіцяв самому собі прочитати книжку Овод, щоб виступити на черговому шкільному вечорі.
Г Пароплав Тарас Шевченко велично гойдався на хвилях Дніпра.
6. В якому реченні прикладка не відокремлюється (розділові знаки вилучено)
А Шофер літній чолов’яга мав атлетичну будову тіла. Б Не одна доріжка в чистім полі нашому Миколі хлопцю молодому. В Особливо вирізнявся між хлопцями Павлуша Якович чистенько зодягнене
випещене ледаче й капосне хлоп’я.
Г І щастя квіти запізнілі сумують айстри у саду. Д Мелашка була потрібна в господі як робітниця.
7. У всіх реченнях є прикладка, окрім (розділові знаки вилучено)
А А приблизно в той самий час зійшла нанівець військова й торгова могутність
Венеції блискучої володарки морів, що мала непереможний флот і переповнені золотом банки.
Б Людський хлопець дядька Лева небіж Лукаш на ймення. В Бегемот або гіпопотам живе в ріках й озерах Африки. Г Не значило це, що був він естетом у звичайному значенні слова або що був
байдужим до моральної чи соціальної правди.
Д Як сестра схилилась над тобою невтомна подруга сувора творчість.
8. В якому реченні означення не відокремлюється (розділові знаки вилучено)
А Виводить лісова стежинка до верб заснулих край села. Б Єднає нас над кручами Дніпра земля на хліб і сіль багата. В У тиші настояній духом гречаним напахченій визрілим паром городнім сиджу перед дідом.
Г По дворах навантажені всяким збіжжям стоять вози готові в дорогу. Д Стоять налиті сонцем дні.
9. Прикладку вжито в реченні
А Матір Січ споконвіку радо зустрічає різних людей.
Б Хмарніючи, мов дитя, зносився думкою до Бога.
В Мовте, кошовий отамане, про що річ.
Г У грудні Петро Сагайдачний сповіщав про похід на бусурманські вежі.
Д Не знаю трагічнішої книжки від історії нашого народу.
10. В якому реченні означення відокремлюється комою (розділові знаки вилучено)
А Гудуть з вітрами до світання дощем оплакані сади. Б І тиха осінь мрійна яснолиста несла в серця надію і тривогу. В У снігу по коліно стоїть з хати винесена ялинка. Г Побите дощем поле ще й град поб’є. Д Здобутий працею сухар м’якший від дарованого бублика.
11. В якому реченні є дієприкметниковий зворот
А Там, на рівному березі невеликої повноводної річки Почайни, виднілося чимале
селище.
Б В імлистій долині, осяяній срібним промінням місячним, стояли широкі лани
золотого жита та пшениці.
В Непроглядний гай стоїть тихий та спокійний, темний та свіжий. Г Зашуміла вода на низині, шукаючи виходу. Д Вогка земля мліла в гарячому золоті сонячного проміння с тестами
З 28 на 27 лютого старого стилю в селі Моринцях на Звенигородщині, в хаті кріпака пана Енгельгардта, Григорія Шевченка, народився син Тарас.
Батько й мати на панщині, то й доглядала за малим Тарасом старша сестра Катерина, яка й сама ще була дитиною. Хочеться їй самій ще з подругами погуляти, то посадить малого в ямку на вигоні, накаже не вилазити та й майне до гурту. Згада про малого тільки тоді, як із поля покажеться череда. Вітром летить до ямки, а воно сидить. Як побачить Катрю, з плачем викидає рученята. І картає себе Катря, що покинула дитину саму на вулиці. Ідуть вони за село виглядати маму й татка.
Минають роки... Росте Тарас... Тільки зіп’явся на ноги, почалось дитяче бурлакування, бо батьки на панщині, брат десь пастушить, сестра нагороді... І мандрує дитина то на леваду, то до ставу, то за сад на могилу...
Сад темний, густий, бур’янами зарослий. Невесела й хата Шевченків зимою та восени — кривобока, стара, стіни повигинались, солома потемніла, потрухла, мохом узялась, дірки світять голими латами. А весною зацвіте садок , посіє Катря квіти під вікнами, і суму мов не було. Вперше по весні Шевченкова родина розташувалась коло хати надворі вечеряти. Але невесела та вечеря: зморений батько свариться, мати заклопотана, зажурена, дочка заплакана. Зайшов звичаєм сусід погомоніти й дивується, що так пізно вечеря. То мати й розповіла про їх клопіт: Тарас десь дівся. Скрізь обшукали, та так і не знайшли. Вирішили після вечері знов іти шукати.
Зарипіли десь вози; вдарила луною багатоголоса пісня. Всі забули на деякий час про хлопця, заворушились – чумаки! – повиходили назустріч. Аж тут Катря побачила Тараса. Почали допитуватись, де був. Хлопець і розповів, що заблукав у полі, стрів чумаків, вони посадили його на віз, дали батіг у руки та й привезли додому. А як повкладала мати дітей спати, а сама з сусідами сіла на призьбі, почав Тарас тихим голосом розповідати брату та сестрі, що ходив туди. Де сонце заходить, і бачив залізні стовпи, що небо підпирають. Крадькома прислухалася мати:
—