1. Прийменник ужито в кожному сполученні слів рядка:
а) викопали навкруги фортеці, знайшов у портфелі, дощ і сніг;
б) лунає навкруги, грався з ними, чуйний і уважний;
в) вітер з півночі, помилився через неуважність, бачив коло лісу.
2. Тільки частки записано в рядку:
а) навіть, нехай, немов, а; б) хай, не, -сь, лише;
в) посеред, попід, то, ні; г) аби-, де-, чи-, у.
3. Сполучник з’єднує частини складного речення у варіанті:
а) Вечір гаптував небеса і золотом, і сріблом, і янтарем.
б) Не тільки мотузок, а й терпець рветься.
в) Великі сині очі з-під чорних вій дивилися пильно й розумно (М. Коц.).
г) Дзвони грають, бо моя воскресає душа.
4. У якому рядку всі сполучники складні?
А) Щоб, немов, ніж, якби, раз.
Б) Якщо, теж, також, бо, немовби.
В) Мовбито, немовбито, начеб, проте, нібито.
Г) Начебто, цебто, щоб, буцімто, але.
5. Укажіть речення, у якому сполучник служить для поєднання однорідних
членів:
А Довкола будиночків цвів бузок, і на білі стіни падала тінь від листя (П. Панч).
Б Сонця ще не було видно, хоч далекі шпилі вже рожевіли (М. Коцюбинський).
В Ліс шумів над ним тужливо, і плакав, і ревів (І. Франко).
Г Розчинилися двері, і через поріг переступила з повним відром Галя (А. Шиян).
6. У якому рядку всі прийменники пишуться через дефіс?
А) Із/за, з/під, з/попід, з/поміж, з/посеред.
Б) З/поза, з/за, в/наслідок, по/при, не/зважаючи на.
В) За/для, за/ради, по/серед, по/руч, в/наслідок.
Г) Незалежно/ від, згідно/з, під/час, відповідно/до, з/понад.
7. Укажіть рядок, у якому всі слова з не пишемо разом.
А Не/легко, не/абияк, не/наче, не/щастя.
Б Не/ по-людськи, не/впинно, не/абищо, не/голосно, а тихо.
В Не/хтувати, не/щастить, не/чути, не/ставити.
Г Не/вишиті рушники, не/розмальована мною листівка, не/допоміг.
8. Зніміть риску, запишіть правильно:
із/за, з/поміж, за/для, з/посеред, з/метою, в/продовж, по/біля.
9. Записати в два стовпчики сурядні та підрядні сполучники:
що, аби, як, ніби, та, а, і, або, якщо, щоб, але, чи, хоч, коли, проте, ані.
10. Укажіть рядок, у якому всі вигуки пишемо через дефіс.
А. Ай/ай/ай! Ку/ку! Їй/Богу! Б. Ха/ха/ха! Го/ді! Ов/ва!
В. Їй/бо! А/гов! Ге/й! Г. Їй/право! Ть/ох! Ну/ну.
11. Установіть відповідність між виділеними слова і частинами мови.
1. Прийменник А. Дзвенять гаї, мов арфи, а день біжить, сміється
2. Сполучник Б. Нехай не знає втоми та рука, що добре зерно в добру землю сіє.
3. Частка В. Ох, яка буря знялася на морі.
4. Вигук Г. Стрункі сосни велично впираються вершина ми в небо.
12. Вставити у текст сполучники. Підкреслити та надписати всі службові
частини мови.
На городі ріс кущ барвінку. Здавалось, ... він і зимою зеленіє, коли
танули сніги, то на світ пробивалось його цупке зелене листя, не змучене
холодом, не скалічене морозом. А повітря ставало по-материнськи
м’яким ... лагідним, то барвінок зацвітав так, ... небо бризнуло на землю
живою своєю блакиттю.
Н.в. чотирнадцять тисяч вісімсот тринадцять
Р.в. чотирнадцяти (чотирнадцятьох) тисяч восьмисот тринадцяти (тринадцятьох)
Д.в. чотирнадцяти (чотирнадцятьом) тисячам восьмистам тринадцяти (тринадцятьом)
З.в. чотирнадцять (чотирнадцятьох) тисяч вісімсот тринадцять (тринадцятьох)
О.в. чотирнадцятьма тисячами вісьмастами тринадцятьма
М.в. чотирнадцяти (чотирнадцятьох) тисячах восьмистах тринадцяти (тринадцятьох)
Н.в. сто двадцять чотири тисячі п'ятсот вісім
Р.в. ста двадцяти (двадцятьох) чотирьох тисяч п'ятисот восьми (вісьмох)
Д.в. ста двадцяти (двадцятьом) чотирьом тисячам п'ятистам восьми (вісьмом)
З.в. сто двадцять (двадцятьох) чотири (чотирьох) тисячі п'ятсот вісім (вісьмох)
О.в. ста двадцятьма чотирма тисячами п'ятьмастами (п'ятьомастами) вісьма (вісьмома)
М.в. ста двадцяти (двадцятьох) чотирьох тисяч п'ятистах восьми (вісьмох)
Объяснение:
Н.в. чотириста тридцять сім
Р.в. чотирьохсот тридцяти (тридцятьох) семи (сімох)
Д.в. чотирьомстам тридцяти (тридцятьом) семи (сімом)
З.в. чотириста тридцять (тридцятьох) сім (сімох)
О.в. чотирмастами тридцятьма сімома (сьома)
М.в. чотирьохстах тридцяти (тридцятьох) семи (сімох)
Н.в. двісті шістдесят дев'ять
Р.в. двохсот шістдесяти (шістдесятьох) дев'яти (дев'ятьох)
Д.в. двомстам шістдесяти (шістдесятьом) дев'яти (дев'ятьом)
З.в. двісті шістдесят (шістдесятьох) дев'ять (дев'ятьох)
О.в. двомастами шістдесятьма (шістдесятьома) дев'ятьма (дев'ятьома)
М.в. двохстах шістдесяти (шістдесятьох) дев'яти (дев'ятьох)
Н.в. сто три
Р.в. ста трьох
Д.в. ста трьом
З.в. сто три (трьох)
О.в. ста трьома
М.в. ста трьох
Н.в. дев'ятсот шістдесят п'ять
Р.в. дев'ятисот шістдесяти (шістдесятьох) п'ятьох
Д.в. дев'ятистам шістдесяти (шістдесятьом) п'ятьом
З.в. дев'ятсот шістдесят (шістдесятьох) п'ять (п'ятьох)
О.в. дев'ятьмастами шістдесятьма (шістдесятьома) п'ятьма (п'ятьома)
М.в. дев'ятистах шістдесяти (шістдесятьох) п'ятьох
Н.в. сімсот сімдесят сім
Р.в. семисот сімдесяти (сімдесятьох) семи (сімох)
Д.в. семистам сімдесяти (сімдесятьом) семи (сімом)
З.в. сімсот сімдесят (сімдесятьох) сім (сімох)
О.в. сьомастами (сімомастами) сімдесятьма (сімдесятьома) сімома (сьома)
М.в. семистах сімдесяти (сімдесятьох) семи (сімох)
Объяснение: