1. Прийменник є в кожному реченні, ОКРІМ
А Найрідніша нам та земля, яку сходили ми босими ногами.
Б Людину прив’язує до певного місця на землі дім.
В Людина без берега дитинства стає забудькуватою.
Г За пошану до батьків Біблія обіцяє добро, благополуччя.
2. Прийменник виділено в реченні
А Машина під’їхала близько до будинку.
Б Спортсмени бігали навколо стадіону
В Закарпаття – чудовий край.
Г Навколо стояла тиша.
3. Прийменник виділено в реченні
А Учні всієї школи стали в коло.
Б Ми зустрілись востаннє.
В Із-за лісу виднівся рожевий край неба.
Г Край дороги вітер гне тополю до самого долу.
4. Усі прийменники пишуться разом
А незалежно/від, з/під, за/ради,
Б по/між, згідно/з, під/час,
В до/вкола, в/здовж, на/вколо;
Г незалежно/від, о/крім, по/за.
5. Усі прийменники пишуться через дефіс
А із/за, з/під, з/поміж
Б з/за, в/наслідок, не/зважаючи/на
В за/для, за/ради, по/серед
Г в/продовж, що/до, з/метою
6. Усі сполучники сурядності записано в рядку
А ані…ані, тому що, та
Б щоб, однак, так що
В не тільки…а й, якби, але
Г або, й, зате
7. Разом треба писати всі сполучники рядка
А не/наче/б/то, то/б/то, то/що
Б що/аж, а/ні, коли/б
В як/тільки, з того/часу/як, за/те
Г про/те, так/що, не/мов
8. Окремо треба писати всі сполучники рядка
А не/мов, ніби/то, за/те
Б через те/що, так/що, з/тим/щоб
В немов/би, як/тільки, в/наслідок того що
Г а/би, через те/що, так/що
9. Визначте речення, у якому що є сполучником
А Ярема гнувся, бо не знав, сіромаха, що виросли крила, що неба достане,
коли полетить ...
Б А він забув про весло, що лежало під ногами
В Коли летиш у небі, то все, що знаходиться на землі, здається дуже
маленьким.
Г Як радію за ту я людину, що загублену радість знайшла.
10. Виділене слово є сполучником і його слід писати разом у реченні
А Не думай (про)те, що сталося.
Б (За)те її люблю, мою Україну убогу...
В (Як)би краще написати твір?
Г Оголошено, (що)б усі прийшли вчасно.
11. Виділене слово не є сполучником і його слід писати окремо в реченні
А Не хочу я, (що)б знов пекла мене війна в журбі.
Б (Як)би мені крила, у небо б злетіла.
В Не знаю, (як)би склалась моя доля, коли б біля неї не стояла, мов
благання, моя зажурена мати.
Г (Як)би хліб та одежа, їв би козак лежа.
12. Виділене слово є сполучником і його слід писати разом у реченні
А Як(би) не було ночі, то не знали б, що таке день.
Б Герої боролися за(те), щоб ми сьогодні жили у вільній країні.
В Як(би) там не було, комусь належало це перевірити...
Г Я люблю тебе, друже, за(те), що в очах твоїх море синіє.
Електричну енергію отримують на електростанціях багатьма електростанції бувають тепловими (тобто енергія здобувається шляхом спалювання палива), атомними (шляхом розпаду радіоактивних елементів), тощо. Є й такі, що використовують поновлювані джерела енергії - це сонячні, вітряні, припливні та геотермальні електростанції.
Найбільш економічно вигідним на сьогодні є видобуття енергії через спалення викопних видів палива, таких як газ, нафта і вугілля. Єлектроенергія з теплових електростанцій є у більшості випадків найдешевшою. Але у викопного палива є недоліки: по-перше, теплові станції забруднюють атмосферу, а по-друге, ці види палива є вичерпними ресурсами, тобто з часом їхні запаси зменшуватимуться, доки не вичерпаються остаточно. Для сучасного людства, що дуже залежить від викопного палива, це буде катастрофою.
Тому вже доволі давно люди розуміють важливість переходу на альтернативні джерела енергії. Електрику можна отримувати з енергії вітру або сонячних батарей. Замість викопного палива у теплових електростанціях можна спалювати сміття або біогаз, тобто метан, отриманий з органічних відходів. І хоча поки така електрика зазвичай дорожча, ніж отримана від спалювання газу, нафти і вугілля, джерела такої ніколи не вичерпаються. Не вичерпаються і запаси тепла всередині Землі - так звана геотермальна енергія. Саме тому людство повільно збільшує долю електроенергії, що отримана з альтернативних джерел. І це, на мій погляд, цілком правильно.
Я вважаю, що наполегливість — це дуже добра риса хавактеру. Людина , яка має цю рису завжди йде до своєї мети і долає всі перешкоди. Але я не дуже добра сторона цієї риси. Наполегливість має бути такою, щоб не шкодила оточуючим і мала лише позитивні наслідки.
Скромність — це теж гарна риса характеру. Скромна людина не буде принижувати інших заради своєї мети, не буде вихвалятися. Скромні особини йдуть до своєї цілі маленькими кроками, але за того , що поступаються іноді іншим своїми принципами.
Отже, на мою думку не можна обійтись однією із цих рис, тому що якщо буде лише наполегливість — то долати перешкоди за рахунок інших , то це дуже егоїстично. Але маючи і скромність , і наполегливість можна подолати всі перешкоди обхідним шляхом і досягнути своєї мети не за рахунок інших, а ,навіть, з до Тому ці дві риси дуже важливі і мають бути в характері людини одночасно.