1. Прийменники вжито правильно в словосполученні
А по вихідним дням
Б передати по радіо
В діяти по наказу
Г приємний по смаку
Д у всіх випадках помилки відсутні

А
Б
В
Г
Д

2. Якою частиною мови є виділене слово
Коло столу, накритого білою скатертиною і заставленого усяким свяченим, стояла Олеся.
А іменник
Б прийменник
В прислівник
Г займенник
Д частка

А
Б
В
Г
Д

3. Якою частиною мови є виділене слово
Нова хата, біла, чепурна, привітно виглядала з-за обгороджених лихою осінньою негодою
груш.
А прийменник
Б прислівник
В сполучник
Г займенник
Д частка

А
Б
В
Г
Д

4. Усі прийменники пишуться через дефіс у рядку
А (з)над, (по)над, (по)між, (по)серед
Б (на)прикінці, (в)наслідок, (на)зустріч, (по)біля
В (з)під, (за)для, (уві)сні, (у)слід
Г (з)поза, (з)посеред, (з)поміж, (з)за
Д (по)друге, (по)одному, (до)мене, (тим)часом

А
Б
В
Г
Д

5. Виділене слово є прийменником у рядку
А Мій рідний край, тобі відомі всі мої бажання.

Б Перші орачі порушать ниву, поки напівсонну тополю збудить трактор край
села.
В Україна – край калини в полі, верби при річках та лелек у високості.
Г Не край мого серця, воно й так болить.
Д Вони боронилися і перемагали, падали і вставали, обороняючи свій край.

А
Б
В
Г
Д

6. Правильно написано всі слова в рядку
А з-понад, тільки що, де таки
Б хтозна-з-ким, все ж таки, на зло
В будь-які, все таки, ходіть-но
Г казна-що, зроби-бо, заради
Д ніби-то, з-поза, нажаль

А
Б
В
Г
Д

7. Усі прийменники непохідні в рядку
А із, від, край, до
Б із-за, поміж, в, коло
В вздовж, об, з, по
Г про, через, у, на
Д крім, близько, об, при

А
Б
В
Г
Д

8. Усі прийменники похідні в рядку
А на, без, кінець, із-за
Б без, од, над, посеред
В задля, з, на, крім
Г попід, близько, до, по
Д поміж, обабіч, щодо, навколо

А
Б
В
Г
Д

9. Яке речення не потребує редагування
А Він приїхав в шість годин.
Б В сім годин ми зустрінемося.
В Пробило шість годин.
Г Обідня перерва з другої до третьої.
Д Котра година? – Сім.

А
Б
В
Г

Д

10. Яке словосполучення не потребує редагування
А вітер п’ять метрів на секунду
Б дотичний до проблеми
В враження про виставу
Г знатися в кулінарії
Д зрікатися від переконань

А
Б
В
Г
Д
11. У якому реченні допущено помилку під час використання прийменників у та в
А Добре було у вересні та на початку жовтня.
Б Заглядає в шибку казка з сивими очима.
В За вікноїм в абрикосовому саду щось кричала хазяйка подвір’я.
Г В гору стежка твоя, Я спускаюсь з гори.
Д У двері хтось злегка постукав.

А
Б
В
Г
Д

12. Правильно вжито прийменник у словосполученні
А говорити на українській мові
Б відповідно з постановою
В засоби з очищення повітря
Г їхати на автобусі
Д вишити на прохання

А
Б
В
Г
Д

13. Правильно вжито прийменник у словосполученні
А надіслати поштою
Б запізнитися із-за хуртовини
В комісія з вивчення проблем
Г їхати у Львів
Д відсутній через поважні причини

А
Б
В
Г
Д

14. Правильно вжито прийменник у словосполученні
А залік по економіці
Б доглядати за тваринкою
В проживати по адресі

А
Б

Г звернутися за телефоном
Д називати по імені

В
Г
Д

15. Прийменник ужито в рядку
А їдемо назустріч святу
Б де око сягає
В хоч гармати коти
Г аж іскри летять
Д навіть ока не видно

А
Б
В
Г
Д

16. Прийменник ужито в рядку
А так чи інак
Б попри величезний вибір
В як би не крутила хуртовина
Г лише небо гуде
Д як гірка редька

А
Б
В
Г
Д

17. Прийменник ужито в рядку
А якби-то справді так
Б хай шумлять світи
В зайти всередину поміщення
Г ані хліба, ані хати
Д сови та сичі

А
Б
В
Г
Д

18. Усі службові слова є прийменниками в рядку
А поруч з, з-поміж, понад, між
Б у зв’язку з, у, не, без
В з метою, в, ані, до
Г на чолі, від, для, чи
Д з, за, на, хай

А
Б
В
Г
Д

19. Усі службові слова є прийменниками в рядку

А заради, незважаючи на, через, між
Б під, понад, хоча, посеред
В задля, тільки, у зв’язку з, проти
Г край, коло, крізь, туди
Д заради, згідно з, би, при

А
Б
В
Г
Д

20. Усі службові слова є прийменниками в рядку
А вийшла назустріч, край села, не дивлячись у книгу, бути поруч
Б випливати з-за туману, не край мені серця, на випадок паводку, на чолі
полководця
В попри величезний вибір, завдяки дружбі, інспекція в справах неповнолітніх,
стояти збоку
Г їдемо назустрія святу, попід плавнями сяяла річка, працювати зі мною, згідно з
наказом
Д боротися з протягом, болить усередині, покреслено впоперек, на світанку

А
Б
В
Г
Д

21. Усі прийменники непохідні в рядку
А до, при, край, округ
Б в, на, над, через
В від, кінець, з, коло
Г од, о, перед, протягом
Д у, за, шляхом, близько

А
Б
В
Г
Д

22. Усі прийменники похідні в рядку
А всупереч, поруч, серед, через
Б вздовж, поверх, незважаючи на, над
В вслід, осторонь, з-поміж, при
Г замість, обабіч, при, завдяки
Д крім, мимо, навскіс, позад

А
Б
В
Г
Д
23. Визначте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне
слово)
Зібралося (1)кілька (2)десятків сівачів і стільки ж борін; по батьківському наказу
(3)порозсівали (4)невіяне зерно (5)по неораних стернях.
А числівник
Б дієприкметник (як форма дієслова)
В прийменник

А Б В Г Д Е
1

Г дієслово
Д прикметник
E іменник

2
3
4
5

 Житла в Україні споруджували найрізноманітніші.
Та символом України стала біла хата. Чепурними боками пишалася вона серед зелені вишневих садочків. Внутрішній кут такої хати з одного боку від вхідних дверей  займала вариста піч. По діагоналі влаштовували покуть. Тут розміщувалася божниця, на поличці стояли образи. Їх прикрашали вишиваними рушниками.
Уздовж бічної стіни під іконами ставили стіл. Біля столу розміщували довгу  дерев’яну лаву. Збоку від стола  знаходилася скриня. Між піччю та бічною стіною будувався дерев’яний настил на стовпчиках. Це був піл.
У протилежному від печі кутку, часто біля дверей або над ними, розміщувався мисник. Це були полиці або невелика шафка для посуду.
Привабливий вигляд оселі позначався і на характері членів родини, на їхніх стосунках (За В.Супруненком: 113 сл.).

Відповідь:НАГОЛОС - ДУША МОВИ*

Наголоси у словах багато важать у живій мові. Наприклад, насИпати і насипАти. На письмі, де не позначено наголосів ці два слова годі розрізнити. А вони значать не одне й те саме. Засвоюючи мову з тексту, читач не може засвоїти правильного наголошення. Найкраще засвоювати правильний наголос з живої мови, з радіо або ТБ, чи на виставі в театрі. У цій царині політика зближення мов наробила чимало шкоди. Мовознавство під зорями Кремля спотворило український наголос у низці слів. Ці спотворення не сприяють розвитку мови, а навпаки збивають з пантелику мовців. Псують наголос у мові також і поети, які заради рими міняють наголос. І то не якісь початківці, а й метри. Пише М. Рильський: “Як же так убого ви живЕте Чом так занепали ви, скажіть, Щоб у дні космічної ракЕти Солов’я не в силі зрозуміть?” Якби метри вдавались до редакторів, і редактором був би автор цих рядків, то наведена строфа звучала б так: Як же живетЕ ви так дрімуче, Чом так занепали ви, скажіть, Щоб у дні ракет до-зір-ідучих Солов’я не в силі зрозуміть? Наш наголос у словах несетЕ, беретЕ, живетЕ, даєтеЕ на останньому складі. Інакше – це київське койне. ГАРАЗДИ чи ГАРАЗДИ? Слова гаразди і негаразди часті гості сьогодні у ЗМІ. Але на радіо й телебаченні вони, очевидно, часом або й завжди звучить неправильно, бо у словниках нема одностайности щодо наголосу в цих словах. Якщо Б. Грінченко та СУМ АН УССР наголошують його на И: гараздИ, то РУС АН УССР наголошує на А: гарАзди. І словники незалежної України повторюють цей нонсенс. Так РУС, виданий ”Абрисом”, пише “бажати усяких гарАздів”. Чисте тобі койне, а не українська мова. Почну з приказки: “Нема бідИ, щоб не вийшли гараздИ, і нема гараздУ, щоб не вийшов на бідУ”. Ця приказка свідчить, що й слово гарАзд у непрямих відмінках треба наголошувати на закінченні: у гараздІ, гараздОм тощо. І на це є доказ. Словник Желехівського: “оставайтеся в гараздІ”. РУКОПИСНИЙ чи РУКОПИСНИЙ, ПРАВОПИСНИЙ чи ПРАВОПИСНИЙ? У “Букварі южноруському”, укладеному Т. Шевченком, рукою Шевченка у слові рукОписна, посталено наголос на О. І це відповідає нашій традиції наголошення: коли від три-і-більше-складових іменників з жіночим наголосом (на другому складі від кінця) ми творимо прикметники, то наголошеним у прикметниках лишається той самий звук, хоч тепер цей наголос - дактилічний: Ямпіль - Ямпільський, колОдязь - колОдязний, дурИсвіт - дурИсвітський, коштОрис - коштОрисний, ненАвисть - ненАвисний, літОпис - літОписний (А. Кримський), отже рукОпис - рукописний, правОпис - правОписний. Так ці слова наголошувано, поки до них не взялися “академіки”. Хоч правильний наголос у слові рукОписний зберігся в РУСах АН УССР до 1962 р. Але Академія УССР поклала край такому відхиленню від братніх мов. А незалежні від мовної логіки сучасні фахівці не можуть, та й правду казавши, не хочуть щось із цим робити. ТІСНЯВА чи ТІСНЯВА, ТРІСКОТНЯВА чи ТРІСКОТНЯВА? Українським словесним формам великою мірою властивий дактилічний наголос - на третьому складі від кінця: кОлесо, пОдруга, зАчіпка, пОдушка, рЕшето, рІшення, серЕедина. Саме такий наголос фігурує й у словах плІснява, тупОтнява, тИскнява, (Грінченко) шамОтнява, пИскнява, (Грінченко) гуркОтнява. Ці приклади відбивають акцентологічну модель, за якою наголошувано слова такої структури. Та, на жаль, логіка не часто гостює у тих, хто записав у совєтських, а потім і в “незалежних” словниках форми тіснЯва, тріскотнЯва, пискотнЯва, стрекотнЯва. Чи ж може мовець, який стало говорить тупОтнява, гуркОтнява, шамОтнява, говорити раптом тріскотнЯва, пискотнЯва? Або після плІснява і тИскнява – говорити тіснЯва? Десь-таки, моделі, схвалені нашим мовним центром, не так легко ламати відповідно до примх не дуже підкутих фахівців. Але словники видруковано, розтиражовано і ними керуються вчителі та творці мовних конкурсів. Наш поет-мученик бажав-мріяв: “Орися ж ти, моя ниво, долом і горою...”. Ореться академіками. А що виростає? ОПІКУВАТИСЯ чи ОПІКУВАТИСЯ? Сучасні словники, як і в УССР, наголошують це слово на А: опікувАтися. Цей неправильний наголос має довгу історію. М. Комар у своєму “Словарі російсько-українському” (1893 р.) наводить слово опікувАти і зазначає, що запозичив його із словника Желехівського. Однак у Желехівського слово це наголошено інакше: опІкувати. Помилку Комаря повторюють усі пізніші словники вже й у слові опікувАтися, яке мовці вимовляють лише опІкуватися. Що саме так треба наголошувати це слово свідчать похідні форми опІкуваний та опІкування, наголошені на І. Якби наголос у слові опікувати був на А, то похідні форми були б опікувАння й опікувАний.

Пояснення: