1. Прочитайте речення. Випишіть дієслова майбутнього часу в три колон-
ки: 1) проста форма; 2) складна форма; 3) складена форма.
1. Коли я напишу свій кращий вірш, тоді, напевне, перестану
жити... (Л. Дмитерко). 2. Місто само перетворюватиме себе, шу-
катиме іншу нову якусь досконалість (О. Гончар). 3. Над Дні-
пром журавлі знову будуть вітать Україну... І в садах солов'ї
щебетать будуть вільно, невпинно... (В. Сосюра). 4. Вічно світи-
тиме над неозорим степом гаряче сонце, і вічно колихатимуться
на щедрій землі під погожим вітром важкі бронзові колоски
(Д. Ткач).
Ледве дихнуло весняним теплом, набубнявіли на деревах бруньки - ось, ось виткнуться листочки. Все в природі оживає, неначе одягається в коштовні шати. Ясне сонечко покликало в гості ранню весну. Попливли у небесній височині білосніжні хмарки. Зазеленіла молоденька травичка. Свіжий вітерець торкнувся голих дерев.
Все навкруги змінилось. Прилетіли співучі птахи з теплих країв. Прокинулись милі звірята з зимової сплячки. Дерева прокинулись від зимового сну. Три тополі, височать у полі - вибирають собі весняну барву