1)Прочитайте речення. Випишіть прийменники зі словами, пов'язаними за змістом. Якими частинами мови є ці слова?
1. За одежею зустрічають, а за розумом проводжають.
2. Зірка сніжно-біла на рукав злетіла.
3. Усім по сім, а мені таки вісім.
4. Удар лихом об землю!
5. Стій за правду горою, то й люди з тобою.
6. Сонце на всіх однаково світить (Народна творчість).
На що саме вказують прийменники разом із відмінковими формами інших частин мови?
2)Перепишіть. Підкресліть у реченнях члени речення.
. Од діброви до степів нечуйвітер зашумів (В. Лучук).
2. Люблю я вулицю свою, від неї кращої не знаю (П. Перебийте).
3. Йде за нами нічка пізня, перед нами тиха пісня в рідній стороні (П. Воронько).
4. Пронеси крізь роки і негоду в серці віру нескорену й горду (В. Забаштанський).
5. Долю кожного з нас визначає доля Вкраїни (В. Самійленко).
•• Поясніть, як і чому ви підкреслили прийменники.
•• Поясніть роль прийменників у реченнях.
3)До поданих сполучень слів дібрати з довідки синонімічні фразеологічні звороти. Виділити іменники з прийменниками. Назвати смислові відношення, виражені за до прийменників, і відмінки іменників неба, пустий гаманець, як хлющ, зводити кінці, як вітром здуло, не за горами, обоє рябоє.
•Довідка: перебиватися з хліба на воду, з одного тіста, до останньої нитки, під носом, як крізь землю провалитися, під відкритим небом, вітер у кишенях.
4)Прочитати, ставлячи у відповідний відмінок іменники. З’ясувати, на які відмінки вказують прийменники.
Інтерес людини (до) своє власне ім’я; людина живе (в) суспільство; свідоцтво (про) народження; право (на) ім’я зберігається (за) людина; найменування людей пов’язане (з) історія; до у) вибір імені; розповідь (про) своє прізвище; прізвище походить (від) назва птаха; прізвище (із) суфікс; частина прізвищ спільна (для) слов’янські мови; частина прізвищ утворилася (від) імена; частина прізвищ указує (на) національність
5)рочитати народні вислови. Списати, вставляючи замість крапок прийменники (префікси) у або в. Пояснити їх уживання
1) …господарстві, як… млині: ..се щось туркоче. 2) …дощ хату не покривають, а …погоду й так не капає. 3) Він ані… воді не ..тоне, ані… огні не згорить. 4) …своїм дворі ..сяк хазяїн. 5) …чужім оці бачить зразу, … своїм — ні разу. 6) Голка маленька, та …морі до самого дна добирається. 7) Гуде, немов чотири вітри …лісі. 8) Гуде, як вітер… порожній димар. 9) Два борсуки …одній норі не …живуться. 10) Краще …латанім, ніж …хапанім (Нар. творчість).
6)Прочитати прислів’я, добираючи з дужок потрібний варіант прийменника з. Обґрунтувати за до правил милозвучності свій вибір.
1) (З, із, зі) своєї печі дим солодкий. 2) (З, із, зі) чужого коня перемоги. 3) (З, із, зі) письма слова не викидають. 4) (З, із, зі) глибокої криниці — студена водиця. 5) Звичка, що ввійшла в характер (з, із, зі) відро молоком матері, вийде тільки (з, із, зі) душею. 6) Дощ іде, як (з, із, зі) відра ллє, а (з, із, зі) стріх біжить, як цівкою. 7) Дружи (з, із, зі) розумним — не будеш дурнем. 8) Додому ворота широкі, а (з, із, зі) дому — вузькі (Нар. творчість).
7)•1. З якими частинами мови ніколи не вживаються прийменники? Чому?
•2. Які прийменники можуть виступати в ролі префіксів? Навести приклади.
•3. Які прийменники є найбільш частотними в українській мові?
•4. З якими відмінками прийменники не вживаються? Чому?
•5. Які смислові відношення виражають прийменники у словосполученнях працювати в бібліотеці, дізнатися про свято, кожен із нас? Які ще відношення можуть виражати прийменники разом із відмінюваними словами?
•6. Чи можуть бути прийменники синонімічними й антонімічними? Навести власні приклади.
7. Які прийменники-синоніми виступають як засіб милозвучност
правила встановлені для того, аби було зрозуміліше, про що людина хоче повідомити у своєму листі, творі або повідомленні. адже набагато зручніше сприймати текст, коли написано з усіма потрібними розділовими знаками та без помилок.
Р. п’ятьох тисяч восьмисот тридцяти (тридцятьох) семи (сімох)
Д. п’ятьом тисячам восьмистам тридцяти (тридцятьом) семи (сімом)
З. п’ять тисяч вісімсот тридцять сім / п’ятьох тисяч вісімсот тридцятьох сімох
О. п’ятьма тисячами вісьмастами тридцятьма сімома
М. на … п’ятьох тисячах восьмистах тридцяти (тридцятьох) семи (сімох)
Н. три мільйона шість тисяч дев’яносто дев’ять
Р. трьох мільйонів шести (шістьох) тисяч дев’яноста дев’яти (дев’ятьох)
Д. трьом мільйонам шести (шістьом) тисячам дев’яноста дев’яти (дев’ятьом)
З. три мільйона шість тисяч дев’яносто дев’ять / трьох мільйонів шістьох тисяч дев’яноста дев’ятьох
О. трьома мільйонами шістьма (шістьома) тисячами дев’яноста дев’ятьма (дев’ятьома)
М. на … трьох мільйонах шести (шістьох) тисячах дев’яноста дев’яти (дев’ятьох)
Н. чотирнадцять тисяч двісті три
Р. чотирнадцяти (чотирнадцятьох) тисяч двохсот трьох
Д. чотирнадцяти (чотирнадцятьом) тисячам двомстам трьом
З. чотирнадцять тисяч двісті три / чотирнадцятьох тисяч двісті трьох
О. чотирнадцятьма тисячами двомастами трьома
М. на … чотирнадцяти (чотирнадцятьох) тисячах двохстах трьох