1)Прочитайте речення. Випишіть прийменники зі словами, пов'язаними за змістом. Якими частинами мови є ці слова?
1. За одежею зустрічають, а за розумом проводжають.
2. Зірка сніжно-біла на рукав злетіла.
3. Усім по сім, а мені таки вісім.
4. Удар лихом об землю!
5. Стій за правду горою, то й люди з тобою.
6. Сонце на всіх однаково світить (Народна творчість).
На що саме вказують прийменники разом із відмінковими формами інших частин мови?
2)Перепишіть. Підкресліть у реченнях члени речення.
. Од діброви до степів нечуйвітер зашумів (В. Лучук).
2. Люблю я вулицю свою, від неї кращої не знаю (П. Перебийте).
3. Йде за нами нічка пізня, перед нами тиха пісня в рідній стороні (П. Воронько).
4. Пронеси крізь роки і негоду в серці віру нескорену й горду (В. Забаштанський).
5. Долю кожного з нас визначає доля Вкраїни (В. Самійленко).
•• Поясніть, як і чому ви підкреслили прийменники.
•• Поясніть роль прийменників у реченнях.
3)До поданих сполучень слів дібрати з довідки синонімічні фразеологічні звороти. Виділити іменники з прийменниками. Назвати смислові відношення, виражені за до прийменників, і відмінки іменників неба, пустий гаманець, як хлющ, зводити кінці, як вітром здуло, не за горами, обоє рябоє.
•Довідка: перебиватися з хліба на воду, з одного тіста, до останньої нитки, під носом, як крізь землю провалитися, під відкритим небом, вітер у кишенях.
4)Прочитати, ставлячи у відповідний відмінок іменники. З’ясувати, на які відмінки вказують прийменники.
Інтерес людини (до) своє власне ім’я; людина живе (в) суспільство; свідоцтво (про) народження; право (на) ім’я зберігається (за) людина; найменування людей пов’язане (з) історія; до у) вибір імені; розповідь (про) своє прізвище; прізвище походить (від) назва птаха; прізвище (із) суфікс; частина прізвищ спільна (для) слов’янські мови; частина прізвищ утворилася (від) імена; частина прізвищ указує (на) національність
5)рочитати народні вислови. Списати, вставляючи замість крапок прийменники (префікси) у або в. Пояснити їх уживання
1) …господарстві, як… млині: ..се щось туркоче. 2) …дощ хату не покривають, а …погоду й так не капає. 3) Він ані… воді не ..тоне, ані… огні не згорить. 4) …своїм дворі ..сяк хазяїн. 5) …чужім оці бачить зразу, … своїм — ні разу. 6) Голка маленька, та …морі до самого дна добирається. 7) Гуде, немов чотири вітри …лісі. 8) Гуде, як вітер… порожній димар. 9) Два борсуки …одній норі не …живуться. 10) Краще …латанім, ніж …хапанім (Нар. творчість).
6)Прочитати прислів’я, добираючи з дужок потрібний варіант прийменника з. Обґрунтувати за до правил милозвучності свій вибір.
1) (З, із, зі) своєї печі дим солодкий. 2) (З, із, зі) чужого коня перемоги. 3) (З, із, зі) письма слова не викидають. 4) (З, із, зі) глибокої криниці — студена водиця. 5) Звичка, що ввійшла в характер (з, із, зі) відро молоком матері, вийде тільки (з, із, зі) душею. 6) Дощ іде, як (з, із, зі) відра ллє, а (з, із, зі) стріх біжить, як цівкою. 7) Дружи (з, із, зі) розумним — не будеш дурнем. 8) Додому ворота широкі, а (з, із, зі) дому — вузькі (Нар. творчість).
7)•1. З якими частинами мови ніколи не вживаються прийменники? Чому?
•2. Які прийменники можуть виступати в ролі префіксів? Навести приклади.
•3. Які прийменники є найбільш частотними в українській мові?
•4. З якими відмінками прийменники не вживаються? Чому?
•5. Які смислові відношення виражають прийменники у словосполученнях працювати в бібліотеці, дізнатися про свято, кожен із нас? Які ще відношення можуть виражати прийменники разом із відмінюваними словами?
•6. Чи можуть бути прийменники синонімічними й антонімічними? Навести власні приклади.
7. Які прийменники-синоніми виступають як засіб милозвучност
Весняну пору ми чекали довго. Всім вже набридло кутатися в теплі шуби, дублянки і пальто. Хочеться вільно гуляти на вулиці, виїжджати з батьками на природу. Всі вже скучили по зеленій травичці, по листочках на деревах, за кольорами на клумбах.
І ось, нарешті, підталий сніг став зменшуватися день від дня. Вчора я визирав вранці у вікно, і бачив, що він ще лежить на даху магазина. А сьогодні снігу на даху вже не стало! Земля оголилася і з’явилися на світ божий перші зелені паростки. Я люблю гати за ними, люблю перевіряти, як вони стають більші день від дня.
Дні стають довшими, і тому можна більше часу проводити на свіжому повітрі. І вечора вже тепліші, можна прогулюватися, а не ховати носи в теплі коміри і мчати додому. Люди вже не так квапляться додому, як в зимові холоди. А у дворах грає безліч дітей.
Бруньки на гілках дерев і на кущах поступово набухають під весняними дощами і розкриваються. Клейкі листя вибираються назовні, під сонячні промені. Ці молоді листочки дуже яскравого і світлого зеленого кольору! Такого кольору більше ніде не побачиш, він, напевно, придуманий тільки для весняних листочків.
Радіє природа, дзвінко щебечуть пташки, у дворах заливисто гавкають собаки. Радіють і люди теж. Весна всім несе оновлення !
Скажу відверто, мені довподоби Новий рік, що спокушає своїми мандаринками, подарунками, малюванням морозних візерунків. Цьогоріч не радію сильно, що пов'язано з відсутністю снігу. Надворі досить холодно, так що я палю у грубці. Як не крути, а свято наближається. Я чекатиму його, хоч би довго довелося чекати.
У Києві дітлахи ліплять снігову бабу, мов ніколи раніше цього не робили. Так вони чекали на сніг. Я святкуватиму вдома у сімейному колі, про що повідомила друзів заздалегідь.
На Новий рік є можливість перепочити від навчання, яке вже трохи набридло. Проте я не розслабляюся, бо необхідно опрацювати навчальний матеріал наступного семестру. Відсвяткую так, щоб була користь і радість.