3. Відокремленою прикладкою ускладнено всі речення, окрім * а)першого б)другого в)третього г)четвертого
4.Пунктуаційну помилку допущено в реченні * а)першому б)другому в)третьому г)четвертому
Укажіть речення, у якому відокремлене означення виражене дієприкметниковим зворотом. * А Зачаровані подорожні сиділи й мовчали. (М. Коцюбинський) Б Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав. (П. Панч) В В імлистій далині, осяяні срібним промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита та пшениці. (М. Коцюбинський) Г А он старе Монастирище, колись козацькеє село. (Т. Шевченко)
5.Укажіть речення з відокремленим додатком. * А Нікого тут нема, крім мене й господині. (М. Рильський) Б Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні. (Панас Мирний) В Гей, був у Січі старий козак, на прізвище Чалий. (Нар. творч.) Г І от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої. (О. Гончар)
6.Укажіть речення, у якому відокремлена обставина виражена іменником з прийменником. * А.Співають усі, за винятком Ліни Яцуби, дочки відставника… (О. Гончар) Б Незважаючи на вітрець, робилося душно. (Г. Тютюнник) В Звучав потемнілий дзвін, пудів на тридцять. (М. Стельмах) Г У лісі, опріч мене, є ще хтось. (Є. Гуцало)
7.Поширене означення НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні * А Утомлена від виснажливої праці вона ніяк не могла заснути. Б Польова криничка була біля вибалку зарослого по низині очеретом. В Очі бригадира вимережані кривавими прожилками весело посміхалися. Г Натомлений блуканням по морю синьому я приліг під тінню осокора старого. Д За якийсь день-другий спалене нічними й ранковими заморозками листя геть облетіло.
8.Укажіть порядковий номер слова, після якого пропущено розділовий знак:І ми поети атомного віку останні трубадури на землі. * а)2 б)5 в)7 г)не потрібно розділових знаків
9.Обставину НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено) * А Богдан з Миколою сиділи замислившись. Б Гілея знову оживе постаючи в новій красі В Достигаючи при зорях вночі суниці стають схожими на росу. Г Вітер стомившись уклався спати на верхівках дерев. Д Сперечаючись хлопці ніколи не виконували план.
10.Потребує редагування речення: * А Мандруючи країною, друзі вивчали традиції народу. Б Добре знаючи рідне місто, я не перестаю ним захоплюватися. В Пишучи твір, завжди обмірковуй хід своїх думок. Г Згадуючи море, у моїй уяві постають літні вечори.
11.Додаток НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено) * А Окрім посуду трипільці виробля¬ли фігурки Матері-землі (В. Таїк) Б Софія Київська — джерело для пізнання історії нашої культури зокрема мистецтва Київської Русі (Д. Горбачов). В Учитель завжди підтримував Сашкове захоплення поезією особ¬ливо народною (С. Плачинда). Г Рисі живляться переважно зайцями гризунами різними птахами у тому числі тетеревами й глухарями (З підручника). Д Почергуй сьогодні замість мене.
12.. Перепишіть речення, розставляючи розділові знаки. 1. А пісня наростаючи пливла над берегом... 2. І всі хати білі чисті святкові для щасливого літа вони білились і зараз змагалися в красі . 3. А може завтра ти пройдеш ось тут де вітер пелюстки колише . 4. Пробуджений ранком і сполоханий дощем птах знявся з гілки й згубився у верховітті. *
А трохи дал1, на мое здивування, я побачила прекрасну галявину. Тут було так спок1йно, так тихо, наче в ра1! Аж на душ1 легше стало! Кругом розк1шн1 краэвиди, голосист1 перегуки таких дивних та трохи сполоханих птах1в, приэмн1 аромати кв1т1в та св1жо1 трави. Дивишся на це диво - аж душа завмираэ! Ну справжня об1тована земля! А м1ж цим, думаэш, якби люди б1льше проводили часу на природ1, х1ба були б вони такими злими та агресивними? Х1ба скоювали б злочини? Х1ба комусь потр1бн1 були б т1 багатоповерхов1 будинки, проблеми, оф1си, коли навколо така краса? Люди! Давайте берегти природу!
На просторій, світлій галявині виріс могутній дуб із кремезним стовбуром і міцними розгалуженими гілками, які підгримують густу крону. Це найгарніший дуб в усій діброві, саме про такі дерева складали в народі пісні, а поети писали вірші. Дуб — дивовижне дерево. Адже виріс він із малесенького, але щасливого жолудя (далеко не всі жолуді проростають), якого загубила чи сойка, чи білочка і не знайшов дикий кабан. Кількома гілочками піднімався він під небо, такими тонесенькими, що дивовижно, як вони тримаються, а найменша гілочка накрилась величезним дубовим листком. Дуб — сонцелюбне дерево, його плоске широке листя дає можливість світлу пройти крізь нього до самої землі, де росте безліч більш дрібних рослин, а коріння дружить із грибами, і тому в дібровах так багато боровиків, лисичок, груздів. Якщо нападе на дерево гусінь, інші дерева можуть загинути — лише не дуб. Він виживе — того ж літа на ньому з'являться листочки. Дуб не загине навіть тоді, коли його зрубають лісоруби. Залишиться тільки пеньок! Пройде час — і від пенька потягнуться до сонця листочки: це прокинуться "сплячі" бруньки, які десятиліттями, а то й віками чекали свого часу. Одна, найсильніша, гілка стане в майбутньому новим стовбуром. У багатьох народів світу дуб шанується як символ могутності, мудрості і довголіття. Огорожа навколо дуба; зроблена дбайливою людською рукою, — то символ єднання природи з людиною. Цей дуб прожив кілька століть — хай живе й далі і дарує людям радість.
Кругом розк1шн1 краэвиди, голосист1 перегуки таких дивних та трохи сполоханих птах1в, приэмн1 аромати кв1т1в та св1жо1 трави. Дивишся на це диво - аж душа завмираэ! Ну справжня об1тована земля!
А м1ж цим, думаэш, якби люди б1льше проводили часу на природ1, х1ба були б вони такими злими та агресивними? Х1ба скоювали б злочини? Х1ба комусь потр1бн1 були б т1 багатоповерхов1 будинки, проблеми, оф1си, коли навколо така краса?
Люди! Давайте берегти природу!
Дуб — сонцелюбне дерево, його плоске широке листя дає можливість світлу пройти крізь нього до самої землі, де росте безліч більш дрібних рослин, а коріння дружить із грибами, і тому в дібровах так багато боровиків, лисичок, груздів.
Якщо нападе на дерево гусінь, інші дерева можуть загинути — лише не дуб. Він виживе — того ж літа на ньому з'являться листочки. Дуб не загине навіть тоді, коли його зрубають лісоруби.
Залишиться тільки пеньок!
Пройде час — і від пенька потягнуться до сонця листочки: це прокинуться "сплячі" бруньки, які десятиліттями, а то й віками чекали свого часу. Одна, найсильніша, гілка стане в майбутньому новим стовбуром.
У багатьох народів світу дуб шанується як символ могутності, мудрості і довголіття.
Огорожа навколо дуба; зроблена дбайливою людською рукою, — то символ єднання природи з людиною. Цей дуб прожив кілька століть — хай живе й далі і дарує людям радість.