1 )Речення із складеним дієслівним присудком міститься у рядку??
А. А сну вже не було до ранку.
Б. Кого стріне - привітає.
В. Донькою Прометея названо Лесю Українку ще за життя.
Г. Але от тепер мусила наступити якась зміна.
Д. Вибиратися в люди - справа зовсім не Обставина відокремлюється комами в реченні .
А. Дівчата прибігли не чуючи ніг.
Б. Пливуть собі співаючи.
В. Над берегом немовби вирвавшись уперед з гори бігла смерека.
Г. Ми взялися до роботи не граючись і щиро.
3)Слід поставити кому між однорідними членами речення???
А. Вже здалеку бачу маленьку білу постать на обніжку.
Б. У садах темніли купи вишень та стриміли здорові старі дикі груші.
В. Навкруги стеляться родючі придунайські рівнини.
Г. Тонуть в золоті і теплій синяві велик закликають уже в степу до спокою і миру.
Д. Чіпкий колючий жорстокий вітер носився по Комарівці.
4) Дієприслівниковий зворот використано в реченні (розділові знаки пропущено).
А. Там синіє Дніпр широкий з жовтими пісками з високими берегами з темними лісами.
Б. Заспівали затукали тяжкі краплини спадаючи з листя і квіту на землю заворушилась без вітру зашуміла трава зводячись і підстрибуючи вгору.
В. Де-не-де ще тремтів на гілці одинокий скручений дудочкою листок схожий на зморшкувате вушко.
Г. Ніжна тиха кришталево-чиста мелодія почулася нім здалека.
Д. Баритон немолодий але гарно виспіваний провів ту ж саму фразу.

Объяснение:

Чергування о — j,e — і відбудеться

Чергування о — і, е- і не відбувається

У сучасній українській мові звуки 0, е (у відкритих складах) часто чергуються з і (в закритих складах):

1) при словозміні:

а) водопій — водопою, дохід — доходу, кінь

— коня, камінь — каменя, лід —льоду, сім — семи. устрій — — устрою; ніч — ночі ніччю, певність — певності ■— певністю, радість радості — радістю; виселок — висілка, осінь — осені

— осінню, у великому —у великім;

б) гір — гора, ніг — нога, осіб — особа, слів

— слово, сіл — село,-

в) батьків — батькового, батькова: братів

— братового, братова; ковалів — ковалевого, ковалева; Петрів — Петрового, Петрова; шевців — шевцевого, шевцева;

г) Канів — Канева, Київ — Києва, Харків — Харкова, Чернігів— Чернігова;

д) вівса — овес, вівця — овець, вісь — осі;

е) бійся — боюся, стій — стояти;

ж) вів, вівши — вела (вести); замів, замівши

— замела (замести); міг, мігши — мозку (могла, могти); ніс, нісши— несу (несла, нести); плів, плівши — плела (плести), а також ріс. рісши — росла, рости;

2) при словотворенні: будівник (пор. будова), вільний (ппр. воля), підніжжя (пор. нога), подвір ‘я (пор. двора), робітник (пор. робота); зілля (пор. зелений), сільський (пор. село) тощо

И:1.Згористий, вітчизна, урочистий, складальниця, москвич, язичище, ластовиння, дружинник, соняшничиння, зборище, пищик, ошийник.

2.Згадавши,ножик, звичка, чорнобрива, крихта, шия, ставлячи, щиголь, зненависть, печиво.

1.Гірко заробиш

2.Говорити не

І:1. Освітленість, тонюсінький, глибочінь, рогівка, вдалечінь, скрегіт, волочіння, дзенькіт, в'їдливість, остовпіння, тихіший.

2. Здебільшого, сушіння, зміцніти, гарячіший, тюхтій, очі, широчінь,

1.Солодко з'їси

2. Думаючи

Солодко з'їси - гірко заробиш.

Говорити, не думаючи