1. Розкрийте дужки, узгодивши іменник з числівником. Два (голуб, красень); три (син, тиждень); чотири з половиною (день, кілограм); три з половиною (мішок, мільйон); п’ять з половиною (місяць, аркуш); сім і одна третя (рік, гектар); півтора (день, вікно); півтораста (рік, пуд); сто сімдесят чотири (день, тиждень).
2. Запишіть словами позначення часу.
З 10 до 18 год, 07:06, 12:00, 08:15, 16:17, 24:00, 00:55, 19:30, 20:45, 22:15.
3. Випишіть, розкриваючи дужки, словосполучення в такій послідовності: 1) ті, іменники в яких мають закінчення –и або -і;
2) ті, іменники в яких мають закінчення –а або –я.
Півтора (день), два (океан), три (раз), два (колесо), півтора (оселедець), чотири (ешелон), три (акціонер), півтора (пиріг), чотири (стебло), два (пенал), три (ставок), чотири (сито).
Ключ. З других букв іменників має скластися закінчення прислів’я: “Голова не на те, щоб тільки…)
4. Випишіть іменники в дві колонки:
1) ті, які можна вжити із збірним числівником двоє;
2) ті, які не вживаються із збірними числівниками.
Однокласник, ножиці, спиця, обценьки, будинок, основа, стіна, граблі, сани, кілограм, осокір, ягня, ворота, ключ, клієнт, дочка, кошеня, двері, квітка, маля, малюнок.
Ключ. З других букв іменників мають скластися слова, пропущені в прислів’ї: “… не скаже…”
5. Дайте всі можливі варіанти відповіді на питання «Котра година?» щодо позначеного часу.
9:10, 13:36, 10:00, 15:15, 14:30, 22:47
6. Провідміняйте числівники
638, 279
Донька : я не хочу його робити адже це так не цікаво
Мати: невже так цікаво псувати собі зір
Донька: я його не псую
Мати : як же це так адже коли ти довго сидишь за компютером твої мязи очей постійно напружені , дай їм відпочити зроби дамашне завдання і тоді ще трохи посидишь
Донька : добре мамо я зроблю домашне завдання але потім я ще трохи пограю на компютері .
Вчитель: Доброго дня, Андрію. А я тебе і не впізнала - зворушливо проговорила вчителька.
Випускник: Як ваши справи? Ви ще працюєте у школі? - сказав Андрій і підійшов ближче до старої вчительки.
Вчитель: Все добре! Ні, вже не працюю. Стара зовсім стала - сумно сказала вчителька і поставила тяжкі сумки на дорогу.
Випускник: Може вам чимось до сказав Андрій і взяв у Єфгенії Петрівні сумки.
Вчитель: А ти як живешь? Де працюєшь? - згадуя своїх старшекласників сказала Євгенія Петрівна.
Випускник: В мене є дружина, та син - Федько. Працюю у шахті. Все дуже добре, але сумую за школьними роками.
Дальше даже не знаю что написать, подумай сама, может в голову что то влезет)))