1. Розподільне письмо. Запишіть слова правильно, знявши риску.Де/який , хтось/то, що/правда, ні/когісінько, як/то, ні/в/кого, ні/хто, ні/в/кого, ні/за/що, ні/звідки, як/от, аби/де, хтозна/як, не/аби/який, не/аби/хто, як/най/дорожче, коли/б/то, ніби/то, хто/сь/таки, аби/тільки, все/ж, ото/ж, а/як/же, як/раз, а/все/ж/таки, ото/ж, таки/пішов, дарма/ що, ні/би, чим/дуж, не/наче/б/то, не/мов/би/то, хто/сь/якось. 2. Запишіть подані речення правильно, усно поясніть правопис частокІ все/тики приїдь _ ми поговоримо. Сонце стало ясне, веселе, умите і зараз/таки почало гратися з золотими стіжками жита і пшениці. Прекрасна усмішка весни, немов людські най/кращі сни. Нарешті спіймав/таки вудилище _ було воно товсте і пружне, жилка міцна, а рибина стомлена, то/ж і потрапила скоро до підсака. Одрізав шматок сала і окраєць хліба. І тільки/но вкусив _ треба/ж/таке _ поплавець пірнув під воду.
Якби моїм товаришем був Олесь, то, думаю, нам спершу було б важко знайти спільну мову. Чому? Бо таких людей, особливо моїх ровесників, які живуть із природою, як у своїй родині, дуже мало. Просто взагалі меншає людей, які б не тільки відчували, досліджували, але й поважали природу так, як це вмів робити малий Олесь. Тому мені здається, що він і серед нас був би диваком. Але це на перший погляд, далі він би завоював авторитет, адже він стільки знає, розуміє та відчуває, як ніхто з нас. Ми більше знаємо про комп’ютерні ігри, аніж про те, що росте, літає і співає, цвірінькає довкола нас.
Ми б із Олесем товаришували по-справжньому. Я уявляю, що ми часто бували б у лісі, і він би стільки багато мені розповів такого, чого я сам не знаю. І ще ми б разом розшукували гнізда птахів на землі та робили непомітне маскування, щоб ніхто не посмів до них добратися. А ще ми писали б плакати, щоб люди, які йдуть на відпочинок до лісу, читали їх: “Ліс живий, як і ми, не ображайте його!” або: “Ліс також наша домівка, а в рідному домі має бути чисто!” Я вважаю, що нас би зрозуміли.
«Шпага Славка Беркути» характеристика Юлька
Юлько вдома ніжний із матір’ю, любить гуляти містом із батьком, захоплений його розповідями про старе місто; з однолітками часто буває пихатим, заздрісним, нечесним.
Объяснение:
Сім’я Юлька Ващука, на перший погляд, зразкова. Родина живе у великій затишній оселі в середмісті Львова. Батько — відомий науковець, письменник; мати — домогосподарка, мета якої — підтримувати в оселі красу та затишок, дбати про комфорт членів родини; син — відмінник, гордість школи, змалку займається музикою. Але поступово ми дізнаємося про справжні стосунки між членами цієї сім’ї. Насправді „зразковість“ родини показна, поверхова. Батьків абсолютно не цікавлять проблеми та переживання сина, а той не поспішає ділитися з рідними найпотаємнішим, адже не хоче „відбирати здоров’я мамі“.