1. Розподільний диктант
► Розподілити сполучення слів у два стовпчики: а) ті, що мають у своєму
складі частки; б) ті, у яких частки немає.
Як чудово; тобі й мені казали; нема й хвилини; поводитися нічого робити; куди вони пішли? куди краща за всіх; словом і ділом;
зателефонували і мені.
2. Мовний практикум
► За до часток утворити форми умовного та наказового в дієслів. Скласти з ними речення.
Дякувати, думати, прикрасити, зустріти.
3. Зніміть риску.
1.Ледареві й ні/кчемі завжди свято. 2. Голова – як казан, а розуму – ні/ложки.
3. Ледачому й лінуватись ні/коли. 4. Ні/хто ні/озвався, ані/засміявся. 5. Ні/хто
майстром враз не/став. 6. З пустого в порожнє переливати ні/чого. 7. Як нема
пального, трактор ні/до/чого. 8. Їздив ні/з/чим, а привіз воза. 9. Не/обдумане
вчасно діло померехтіло й згоріло. 10. Не/обдумане діло взяло й згоріло.
Ольга Кобилянська розпочала свій літературний шлях повістю «Людина» , у якій підняла актуальну і болісну на той час тему жіночої долі, поставила проблему емансипації жінки. Ця тема була близькою для письменниці, адже в її родині дівчаткам з дитячих років втовкмачували, що головною метою жінки є вдале заміжжя, що їй не треба вчитися, і вже зовсім не заохочувалась участь жінок у суспільному житті.
Та Ольга Кобилянська обрала інший шлях — вона стала однією з найосвіченіших жінок України, добре знала європейську культуру і своє життя присвятила літературній творчості. У її оповіданнях та повістях часто з'являються образи сильних та мужніх жінок, що кидають виклик оточенню, які незважаючи на засудження обирають свій життєвий шлях самостійно.
Проте не всім це вдавалося — життя було суворим до жінок, особливо до тих, хто насмілювався йти проти власної долі.
Повість «Людина» є першою в українській літературі спробою розкрити проблему емансипації жінки. Твір присвячений приниженому становищу жінки в тодішньому галицькому суспільстві. Разом зі своєю героїнею Оленою Ляуфлер письменниця повстає проти традиційного трактування ролі жінки суспільством, де домінують чоловіки, проти насильного обмеження її інтересів трьома німецькими «K»: Kinder, Kirche, Küche (діти, церква, кухня) .(нравиться)?
15 березня в Богданівській сільській бібліотеці пройшла літературна година «На вічному шляху до Т.Шевченка». Присутні небайдужі до Шевченкового слова. Із уст бібліотекаря Довбиш І.В. линуть слова невмирущого Кобзаря
та розповідь про історію першого видання «Кобзаря».Читці, старшокласниці Богданівської ЗОШ Зятковська Каріна і Тиха Анжеліка декламували «Думи мої, думи мої…», «І виріс я на чужині…», «Реве та стогне Дніпр широкий» та інші.Окремо відзначилися твори, які стали піснями. Читачами представлено перегляд літератури «Шевченко – сяйво не залежної Вкраїни». В кінці літературної години бібліотекар провела невелику вікторину серед присутніх. Про Кобзаря говорили і говорять усі. Цими днями звідусіль звучать його поезії, пісні і кожен охочий може пізнати і осягнути «свого» Шевченка, який увійшов у кожен дім не лише «Кобзарем», а й своєю життєвою позицією Великого Українця.Найвлучніше висловив свої почуття Юрій Рибчинський: