1. Шість частин має складне речення:
А Перше, що побачив Климко, коли розплющив очі, було велике, рівно обведене коло
червоного сонця у вікні; воно світило, мов крізь морок, і хлопчик став пригадувати, де
він.
Б Низькі чорні хмари, здавалося, стояли нерухомо, але по тому, як вони час від часу
засмолювали негусті дрібні зорі і як ті зорі знову ненадовго з’являлися, Климко
здогадувався, що хмари біжать.
В Коли ступила між дерева, коли побачила, як по їхньому гіллю згори донизу ллється наче
якесь аж туманне сонячне проміння і як у тому промінні мінливо зблискує листя, коли
почула вогкий, густий, прілий запах лісу,- всміхнулась, і вже, здається, весь день ота
усмішка не сходила з її уст.
Г Поза центральною вулицею, де світять чотири газові ліхтарі на все місто, скоро зайде ранній
осінній вечір, лягає непроглядна тьма, яку не можуть здолати кволі вогники гасівок, що
тьмяно проблискують крізь вікна старосвітських одноповерхових будиночків.
2. Виділіть речення, у якому підрядна частина стоїть перед головною:
А Я люблю тишину, коли море так дише і зітхає у сні до холодних і темних глибин.
Б Коли мені підхлібник руку тисне, тікаю геть від нього, сам не свій.
В Перед очима замиготіли великі зорі, що займалися в небі.
Г Виспівує та щебече, поки місяць вийде.
3. Визначте безсполучникове складне речення зі значенням часу:
А Бухта звалася Соколиною, виселок теж звався Соколиним.
Б Біля мосту тіснився невеликий млин, до його боку притулилось велетенське колесо.
В Вернувся він – вже смеркло.
Г Гули бджоли, щебетало птаство.
4. Складносурядне речення подано у рядку:
А Йшли, аж поки сонце не стало в зеніті.
Б Трава в степу була не зелена, а жовто-сіра, немов хто злий висмоктав із неї соки життя й
залишив тільки нікчемні стеблини.
В Із гілочки зросла в пісках верба, а з пісні в світі виросло безсмертя.
Г Тепер ти сієш срібні роси, коли лягла трава в покоси.
5. Правильно розставлено розділові знаки в реченні:
А Над ними зумлили комарі біля нас с коли-не-коли схлипувала річечка, а над усім
світом протікала зоряна імла.
Б Гусак випірнув і сперся забитим крилом на воду, крило заболіло, запекло наче сперся він ним
не на воду, а на вогонь.
В Обережні й лякливі, сарни належали лісовій гущавині, належали таємниці і я звідав таке
відчуття, наче ця заказана таємниця постала переді мною наяву, тепер я можу
приглянутись до неї пильніше.
Г Загадка – це чарівний світ поетичної таємниці, і в цьому світі мороз поєднаний з весною, що
виступає прекрасною руйначкою всіх його мистецьких та господарських звершень.
6. Визначте складне речення, побудоване за схемою: [ ], й [ ], ( ).
А Вишнево-яблуневі садки, ще сьогодні зранку такі змерзлі, подобрішали, потеплішали, й село
звеселіло, людські обличчя погіднішими стали.
Б Я слухав рідну пісню, рідну мову, й вона лилась струмком, у якому переплелися запахи
калини, чебрецю, лепехи.
В Огонь пішов по жилах хлопця, й він ясно одчув в собі, ніби од сну пробудившись, одчув
творця, художника.
Г Зелене безгоміння в полі, на обрії завмерла не хмара, а кінь із вершником, що тримає перед
собою голубого списа.
Достатній рівень
7. Сконструюйте з наведених речень складносурядне, складнопідрядне та
безсполучникове складне речення.
Вечір видався похмурий. Ми рано полягали спати.
8. Накресліть схему речення.
Вишнево-яблуневі садки, ще сьогодні зранку такі змерзлі, подобрішали, потеплішали, й село
звеселіло, людські обличчя погіднішими стали.
Високий рівень
9. Складіть речення за даними схемами (2б.)
[ ], [ ], проте [ ], ( ), ( ).
10. Виконайте повний синтаксичний розбір речення (2б)
Землю вкриває асфальт і бетон, небо затягується димами і ревом моторів, і кудись
шалено, в метушливій тривозі летить життя, засмоктує і не залишає для душі тієї чистої
години, коли можна замислитись над собою і подумати про головне.
Батьківський дім, рідний край, Вітчизна, Батьківщина – слова, якими ми визначаємо місця свого народження, шматочок планети Земля, де проживаємо зі своєю родиною.
Якщо запитати будь-яку людину: «Чи любить вона свій рідний край?», то у відповідь почуєш: «Так, звісно!» Любов до місця, де ти народився, не можна пояснити, вона просто існує у твоєму серці.
Я народилася у селі Велика Білозерка, в наймальовничішому для мене куточку України. Моя Білозерка прекрасна в будь-яку пору року. Навесні усе зеленіє і квітне, усе прокидається від довгого зимового сну й радіє новому життю.
Влітку, під променем сонця, повітря наповнюється ароматом духмяних степових трав, а навколо кружляє тополиний пух.
Восени всі вулиці наповнюються золотом дерев. Ну, а взимку все вкривають гори срібла. Всю цю красу я не проміняю ні за які багатства світу…
Нехай моя рідна Велика Білозерка не така відома у світі, як Київ чи Ялта, та я все одно люблю своє село, пишаюся його історією - а селу вже 242 роки! – і вірю у щасливе майбутнє. І кожен з нас своїми досягненнями, і добрими справами може прославити ім`я своєї маленької Батьківщини…