1. Складним із різними видами зв’язку є речення
А Не беріть із зеленого лугу верби ні на жовті піски, ні на скелі, бо зів’яне вона від жаги і журби по зеленому лузі в пустелі... (О. Олесь).
Б Вона плакала, як мала дитина, і не зводила очей з того місця, де стояв на морі
човен, доки небо одразу вияснилося, доки перестав вітер, неначе втік з моря на степи, щоб нагулятися ще на степах досхочу на роздоллі (І. Нечуй-Левицький).
В Недарма деякі люди життя своє присвячують, щоб вибудувати й дослідити своє генеалогічне дерево, бо людина — єдина істота, яка має відчуття історії, і коли відчуття в ній згасає, вона морально дичавіє (В. ІЛевчук).
Г Незнайомка, мружачись, дивилась, як двоє дітей дружно йдуть споришевим подвір’ям, як їхні худенькі постаті зникають і показуються поміж білизни, як на білих сорочках мелькають їхні тіні (Є. Гуцало)...
2. Складним із сполучниковим і безсполучниковим зв’язком е речення
А Хтось плив серед крижаного моря, плив до берега, плив наввимашки, рівно вигрібав руками, його хвиля відносила назад у море, назад у морський туман (Ю. Яновський).
Б І сивий дуб від жару розімлів, а ген бринять валторни журавлів, покривши небо крильми, як мостами (А. Малишко).
В Бубнявіють думки, проростають словами, їх пагіння бринить у завихренні днів — цілий тиждень живу і ходжу між левами, недаремно ж і місто називається — Львів (В. Симоненко).
Г Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє, радіють люди, що одпочинуть, а я дивлюся... і серцем лину в темний садочок на Україну (Т. Шевченко).
3. Складним із сурядним і підрядним сполучниковим зв’язком є речення
А Цвіте липа й пахне неймовірно, тече вулицями повного водою, марширує Олешківський партизанський загін у складі двох босих сотень — батальйон Шведа (Ю. Яновський).
Б А в садку під яблунями були розставлені столи, застелені чистими скатертями й заставлені всякими наїдками та напоями, довкола яких весело мерехтіли золотаві бджоли та оси, і вже побіля столів купчилися гості (Є. Гуцало).
В А ніч заходить повагом з полів, і гнеться сад, важкий від солов’їв, нагадуючи юність і кохання (А. Малишко).
Г Розкажи, як за горою сонечко сідає, як у Дніпра веселочка воду позичає (Т. Шевченко).
4. Складним із сполучниковим сурядним і безсполучниковим зв’язком є речення
А Чітко чуть, як в мерзлу землю дрібно б’ють копита (М. Бажан).
Б Не шуміть ви, осокори, щоб синок вас не почув, довго бігав він надворі, натомився і заснув (В. Сосюра).
В Крім того, він ще й слюсар-лекальник, він вміє робити з металу все: від молотка до накдрібнішого годинникового механізму (Г. Тютюнник).
Г Виплив місяць, і гірські хребти заблищали всюди кам’яною лускою, стало чути звичний гул нічного бою (О. Гончар).
5. Складним із сполучниковим підрядним і безсполучниковим зв’язком є речення
А Та й нараз відступив той неспокій, який хвилину тому обпік серце, і думки полинули, немов звільнені з клітки птиці (Ю.Мушкетик).
Б І чим більше він роздумував над тим, що сталося, тим туманнішою ставала голова й страшніше йому робилося (П. Гуріненко).
В Не стихали оплески, лунали вигуки, аж поки Микола Віталійович не підійшов до фортепіано (М. Олійник).
Г Коли ми виходимо надвір, холод уже не здається таким пекучим, а степ таким незатишним (І. Багмут).
Д По обидва боки шляху лежали незаймані землі, які чергувалися з перелісками, а далі синіла смуга лісу (Петро Панч
Батьківський дім, рідний край, Вітчизна, Батьківщина – слова, якими ми визначаємо місця свого народження, шматочок планети Земля, де проживаємо зі своєю родиною.
Якщо запитати будь-яку людину: «Чи любить вона свій рідний край?», то у відповідь почуєш: «Так, звісно!» Любов до місця, де ти народився, не можна пояснити, вона просто існує у твоєму серці.
Я народилася у селі Велика Білозерка, в наймальовничішому для мене куточку України. Моя Білозерка прекрасна в будь-яку пору року. Навесні усе зеленіє і квітне, усе прокидається від довгого зимового сну й радіє новому життю.
Влітку, під променем сонця, повітря наповнюється ароматом духмяних степових трав, а навколо кружляє тополиний пух.
Восени всі вулиці наповнюються золотом дерев. Ну, а взимку все вкривають гори срібла. Всю цю красу я не проміняю ні за які багатства світу…
Нехай моя рідна Велика Білозерка не така відома у світі, як Київ чи Ялта, та я все одно люблю своє село, пишаюся його історією - а селу вже 242 роки! – і вірю у щасливе майбутнє. І кожен з нас своїми досягненнями, і добрими справами може прославити ім`я своєї маленької Батьківщини…