1. Складним з різними видами зв’язку є речення: а) Вітер підганяв їх на снігових белебнях, але як тільки вони скочувались в яр, Сіроманцеві доводилось похекати і попріти. б) Я довго лежу і слухаю, як дзвонить у такт дзвонів степу моє серце. в) Михайло якраз натрапив на ту розмову чи суперечку, встряв у неї й почав доводити інспекторові, що він не має права лаяти учнів, і сказав щось образливе для самого інспектора. г) Проте маленька пташина, ця пухнаста кулька життя, що майже цілком уміщалася в моїй жмені, виявилась завзятою і не хотіла без бою віддаватись.
Безмежні лани, круті гори, заквітчані поля, тепле сонце — усе це моя рідна земля, усе це моя Україна. Я люблю цей край, пишаюсь, що тут народилась. І мені не вистачить жодних слів, щоб висловити усю любов, яку я відчуваю до своєї Батьківщини. Україно! Я буду завжди носити тебе у своєму серці, згадувати про тебе, говорити про тебе… Я хочу, щоб мої діти бачили тебе такою, якою я бачу тебе, моя дорога ненько-земле. Скільки щастя ти мені подарувала, скільки радості принесла!
Лише на цій землі я почуваю себе вільно. Твої мальовничі пейзажі надихають мене, дозволяють ширше і глибше пізнати навколишній світ, світ, у якому я живу. А твоє різноманіття кольорів? Воно прекрасне! Вийдеш на вулицю, а там і червона калина, і зелений клен, і різнобарвні квіти, якими неможливо намилуватися. А які в тебе люди?! Краса українських дівчат звела з розуму не одного хлопця; лише справжня українська дівчина може заворожити свого обранця єдиним поглядом і на все життя. Та що там краса? Їхній розум, навички, характер — усе особливе, неповторне, єдине. Але ж і наші парубки зовсім не гірші. Справжні чоловіки живуть в Україні, вони і працювати добре вміють, і хист до цього неабиякий мають, та і які ж вони добрі господарі!
Безмежні лани, круті гори, заквітчані поля, тепле сонце — усе це моя рідна земля, усе це моя Україна. Я люблю цей край, пишаюсь, що тут народилась. І мені не вистачить жодних слів, щоб висловити усю любов, яку я відчуваю до своєї Батьківщини. Україно! Я буду завжди носити тебе у своєму серці, згадувати про тебе, говорити про тебе… Я хочу, щоб мої діти бачили тебе такою, якою я бачу тебе, моя дорога ненько-земле. Скільки щастя ти мені подарувала, скільки радості принесла!
Лише на цій землі я почуваю себе вільно. Твої мальовничі пейзажі надихають мене, дозволяють ширше і глибше пізнати навколишній світ, світ, у якому я живу. А твоє різноманіття кольорів? Воно прекрасне! Вийдеш на вулицю, а там і червона калина, і зелений клен, і різнобарвні квіти, якими неможливо намилуватися. А які в тебе люди?! Краса українських дівчат звела з розуму не одного хлопця; лише справжня українська дівчина може заворожити свого обранця єдиним поглядом і на все життя. Та що там краса? Їхній розум, навички, характер — усе особливе, неповторне, єдине. Але ж і наші парубки зовсім не гірші. Справжні чоловіки живуть в Україні, вони і працювати добре вміють, і хист до цього неабиякий мають, та і які ж вони добрі господарі!