1. Складнопідрядне речення з підрядною порівняльною частиною утвориться, якщо до речення «Сірі хмари насувалися все ближче ...» додати А ... мов пізньої похмурої осені. Б ... бо сильний вітер їх щодуху підганяв. В ... неначе накочувалися величезні хвилі. Г ... так що треба очікувати грозу. Д ... щоб пролитися рясним дощем 2. Складнопідрядне речення з підрядною частиною дії, міри і ступеня є А Скільки хвиль у бурхливому морі, стільки співів у серці моїм. Б Поміркуймо, що кличе людину до творчості. В Як не буде птахів, то і людське серце стане черствим. Г Де Ярило ступить – ярина виростає. Д Я, щоб відновити в пам’яті берег дитинства, відвідав рідне село.
3. З'ясуйте, який фрагмент відповідає складнопідрядному реченню з підрядною частиною дії, міри і ступеня А… понад усе хотіли, щоб... Б…зайшов до магазину, щоб… В … сподобалася книга, що її... Г … настільки досвідчена, що... 4. З'ясуйте, який фрагмент відповідає складнопідрядному реченню з підрядною порівняльною частиною А ...минуло п'ять хвилин, як. . Б ...тішать око півонії, що їх… В ... цікаво слухати про те, як Г...її пісня лилася, як ...
5. Складнопідрядним реченням із підрядною частиною дії є речення А. Малі дерева схожі на дорослих, як діти на своїх батьків. Б.Серед великої тиші чулось тільки, як шелестіли листочки. В. Умій жити так, щоб у тебе з другом була єдність духу, ідеалів. Г. Я лиш інструмент, в якому плачуть сни мого народу. Д. Люблю, коли хвилі юрбою шумують, ламаючи лід.
6. Складнопідрядним із підрядною частиною міри і ступеня є речення А. Стара верба од старості зомліла, забула, що сказав їй водяник. Б. За все, що взяв од пирога життя, платити доведеться по рахунку. В.Лани зеленого збіжжя, що саме красувалося в той час, дрімали тихої ночі. Г.Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто плаває в задумливому мареві.
Джерелом виникнення фразеологізмів в українській літературній мові є:
- вислови з античної культури: золотий вік (щаслива пора, епоха розквіту); золотий дощ (несподіване багатство); сіль землі (кращі люди свого часу); альфа й омега (початок і кінець); сади Семірачіди (прекрасні місця); самозакоханий Нарцис (самозакохана людина); неопалима купина (безсмертя народу); обітована земля (багатий край);
- крилаті вирази українських письменників: Хіба ревуть воли, як ясла повніа? (Панас Мирний); Нехай не забувають люди, що дурень всюди дурнем буде (Л. Гяібов); Пам'ять серця (О. Корнійчук); Борітеся - поборете! (Т. Шевченко); Нам треба голосу Тараса (П. Тичина);
- переклади видатних людей: Чиста краса, чисте мистецтво (І. Кант); Народжений плазувати літати нездатний (М. Горький);
-переклади крилатих виразів російських письменників: Насмішки боїться навіть той, хто вже нічого не боїться (М. Гоголь); Сидіння між двома стільцями (М. Салтиков-Щедрін); Промінь світла у темному царстві (М. Добролюбов); Герой нашого часу (М. Лєрмонтов):
- переклади крилатих виразів зарубіжних письменників: Бути чи не бути (В. Шекспір): Усі жанри прекрасні, крім нудного (В. Вольтер): Синій птах (М. Метерлінк); Машина часу (Г. Уеллс);
- біблійні й євангельські вислови: Берегти, як зіницю ока: Прощайте ворогам вашим; Маслинова гілка: Мафусаілів вік; Співати Лазаря; Книга за сімома печатями.
Ми-українці. Живемо у вільній і незалежній державі - Україні. Розмовляємо рідною державною українською мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира,як і душа українського народу. Народ наш завжди славився працелюбністю,щирістю,добротою і чарівною Піснею. Бо завжди в Україні співали всі-дорослі й діти, з піснею легше було жити,у ній можна було передати любов і тугу,щастя і радість,свої мрії і надії. А рідною українською мовою людина не тільки розмовляє,а й мислить. І навіть коли людина знає багато мов,уміє розмовляти ними,то думає завжди тільки рідною. І земля українська стародавня,така ж давня і наша мова. Чарівна родюча земля здавна приваблювала завойовників. Чужинці чимало разів намагалися загарбати Україну,щоб привласнити і щоб панувати на ній , бо ж тут і клімат прекрасний, і чорноземи багаті та родючі,і краєвиди казкові. От і нападали загарбники,а українці боронились і часто гинули у кривавій боротьбі за свою землю. Протягом віків відстоював народ свою землю. Коли перемагав, то знову розквітала наука, культура, мова, в селах і містах знову було чути радісну пісню. А коли зазнавав поразки у грізній битві-все занепадало,бо завойовники нав’язували українцям свою культуру, свою мову і свою владу. Важко було зберегти щось своє,але народ плекав рідну мову в піснях,казках та передавав від роду до роду її, як дорогоцінний скарб,щоб не загинула!