A Багато відтоді води спливло, зміни у світі сталися грандіозні.
Б Три шляхи підбігали до тієї криниці, що невідано скільки існує вже літ.
B І помінився світ поперед мене, і засвітило небо навсiбiч.
Ви чули, що каже листок осокора осіннім холодним задумливим днем?
2. Складнопідрядним є речення A На дуба-велета, що ріс віки, накинулись вітри шалені з бору.
Б В очеретi кахкала дика качка і сплескувала велика риба.
В осіннім небі журавлі курличуть, і голос їхній чуть з імли.
Г Недаремно говориться: не було б щастя, коли б не нещастя.
3. Складним безсполучниковим є речення А Якби цих книг у мене не було, то пусткою б здавалося житло.
Б Старі поліські села мають обережну вдачу: вони далеко поховалися в полях, за лісами.
В Колись малим хлоп'ям я чув на луках, як вигравав невидимий оркестр.
Г Багато вже зросло нових дубів на тих місцях, де велетні упали.
4. Складіть і запишіть речення за схемою .Дайте його загальну характеристику [ ],( ),і[ ].
5.Перебудуйте сполучникові речення на безсполучникові.Визначте смислові відношення між частинами безсполучникових речень
Не бійся визнавати свої помилки,бо чим більше визнаєш, тим менше потім зробиш
Коли здобудеш освіту, то побачиш більше світу.
6.У реченні розставте розділові знаки підкресліть граматичні основи
Чужих країв ніколи я не бачив принад не знаю їхніх окрас та вірю серцем щирим і гарячим нема землі такої як у нас Складіть схему речення.Схарактеризуйте його
7.Установіть відповідність Вид складного зв‘язку і речення 1-складносурядне 2-складнопідрядне 3- складне безсполучникове 4-складне з різними видами зв‘язку А Пишається калинонька,явір молодіє, а кругом їх верболози й лози зеленіють . Б Старий й поволі пішов на пасіку, щоб попрощатися з бджолами В Тепер я заспокоююсь:значить, сонце не може загубити своїх ключів Г П‘янке дихання весни долітало до міста, але мороз давав про себе знати Д Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці, бо щастя не дається дурно.
8 Продовжити речення схарактеризуйте його тип Я знаю.......
До ть я вас треба сьогодні які є лише до ть будь- ласка.
Перед нами сосновий ліс, який починає пробуджуватися рано вранці. Сонце тільки-тільки сходить. Його ніжні промені вже позолотили верхівки величезних дерев і проникли вглиб хащі, але над глибоким яром ще не розсіявся вологий туман. Прокинулися мешканці хащі – три ведмежати і ведмедиця. Схоже, малюки ситі і задоволені. Вони безтурботно і незграбно возяться на зламаному стовбурі впавшої сосни, вивернутої з коренем, після бурі в лісі. Падаючи, дерево вдарилося об потемнілий від часу корч і тріснуло навпіл. Тепер верхівка лежить на землі, а стовбур з розчепіреними в різні сторони коренями дивиться, як розгойдуються в небі зелені гілки сосен. Дивлячись на картину, ми немов опиняємося зануреними в атмосферу лісового ранку, чуємо голоси птахів і рев ведмежат, вдихаємо аромат соснової кори і хвої. Колорит заднього плану полотна – прозорий, невизначений, а переднього – глибокий, барвистий. У картині, яка заслужено вважається для багатьох поколінь людей зразком пейзажу, повною мірою передано захоплення художника красою і багатством первозданної природи.
Закінчувалися суворі морози, на всьому відчувався подих весни. У лісі вже розтанули останні острівці снігу. Під весняними променями сонця запарувала земля. Сонячні зайчики заграли на галявині, вони наче хочуть розповісти всьому живому в лісі, що час прокидатися.
Цінна окраса наших лісів і дібров — конвалія. її ніжні пахучі дзвіночки втілюють у собі радощі весни. Вона є однією з улюблених ранніх квітів. А скільки казок, легенд, повір'їв та міфів складено про цю чарівну квітку!
А онде між деревами під першим сонячним промінчиками з'явилися проліски. Вони були зовсім маленькі і тендітні. Вперто і наполегливо пробивали вони товстий килим торішнього листя. Ніжні блакиті пелюстки, наче усміхаючись, тягнулись до сонечка. Від їхньої блакиті в лісі затишно і тепло. Квіти були такі ніжні, що навіть шкода було їх зривати
Перед нами сосновий ліс, який починає пробуджуватися рано вранці. Сонце тільки-тільки сходить. Його ніжні промені вже позолотили верхівки величезних дерев і проникли вглиб хащі, але над глибоким яром ще не розсіявся вологий туман. Прокинулися мешканці хащі – три ведмежати і ведмедиця. Схоже, малюки ситі і задоволені. Вони безтурботно і незграбно возяться на зламаному стовбурі впавшої сосни, вивернутої з коренем, після бурі в лісі. Падаючи, дерево вдарилося об потемнілий від часу корч і тріснуло навпіл. Тепер верхівка лежить на землі, а стовбур з розчепіреними в різні сторони коренями дивиться, як розгойдуються в небі зелені гілки сосен. Дивлячись на картину, ми немов опиняємося зануреними в атмосферу лісового ранку, чуємо голоси птахів і рев ведмежат, вдихаємо аромат соснової кори і хвої. Колорит заднього плану полотна – прозорий, невизначений, а переднього – глибокий, барвистий. У картині, яка заслужено вважається для багатьох поколінь людей зразком пейзажу, повною мірою передано захоплення художника красою і багатством первозданної природи.
Закінчувалися суворі морози, на всьому відчувався подих весни. У лісі вже розтанули останні острівці снігу. Під весняними променями сонця запарувала земля. Сонячні зайчики заграли на галявині, вони наче хочуть розповісти всьому живому в лісі, що час прокидатися.
Цінна окраса наших лісів і дібров — конвалія. її ніжні пахучі дзвіночки втілюють у собі радощі весни. Вона є однією з улюблених ранніх квітів. А скільки казок, легенд, повір'їв та міфів складено про цю чарівну квітку!
А онде між деревами під першим сонячним промінчиками з'явилися проліски. Вони були зовсім маленькі і тендітні. Вперто і наполегливо пробивали вони товстий килим торішнього листя. Ніжні блакиті пелюстки, наче усміхаючись, тягнулись до сонечка. Від їхньої блакиті в лісі затишно і тепло. Квіти були такі ніжні, що навіть шкода було їх зривати