1. Складносурядним є речення:
А) Латаття ніжилось в озерах, хитали ряску карасі.
Б) На вечірньому небі потьмяніли і щезли сріблясті зірки.
В) Хто своє носить, той чужого не Г) Темне небо лежало, і хмара ходила навкісна, та шуміли тополі.
2. Складнопідрядним із підрядною частиною наслідку є речення:
А) Так гарно тут, що шкода ступати по непорочній сніговій білині.
Б) Клянусь боротись до загину так, як боролися батьки.
В) Погода стояла сонячна, так що шибки на вікнах миготіли.
Г) Мені чогось сумно й боязко так, що аж серце моє мре.
3. Складне речення, у якому речення об`єднані за змістом та інтонацією без до сполучників чи сполучних слів, називається:
А) складносурядним;
Б) складнопідрядним;
В) з кількома підрядними;
Г) безсполучниковим.
4. Знайдіть безсполучникове складне речення зі значенням пояснення:
А) Над болотами та озерами, в долинах рік стоять тумани, важкі хмари пливуть над селами та хуторами.
Б) Річка ставала ширшою і глибшою, починалось царство очерету.
В) А я додам: любити можна поезію в добу ракет.
Г) Гув мотор, катер пінив носом хвилі.
5. Якій схемі відповідає подане речення?
Хіба ж під вечоровими яворами, у головах яких стояли зорі, а в ногах жебоніла вода, таким ввижалося власне свято?
А) [ ], ( у яких…), а [ ], [ ]?
Б) [ ], ( у яких…), а [ ] ?
В) [, ( у яких…, а ( ),…]?
Г) ( Хіба…), ( у яких…), а [ ], [ ].
6. Що можна виділити в тексті з погляду актуального членування?
А) другорядні члени речення;
Б) вступ, головну частину, закінчення;
В) підмет і присудок;
Г) дане й нове.
7.Установіть відповідність між безсполучниковими складними реченнями та смисловими зв`язками між у безсполучниковому:
1. одночасність подій; а) Плакала чорна троянда, біла троянда сміялась.
2. часова послідовність; б) Заходило сонце, у вузесеньких хутірських
вуличках стояла червона курява, в садках
варилася на триніжках вечеря.
3. протиставлення явищ; в) Повіяв вітер по долині – пішла дібровою луна.
4. причинові г) Вбігаю в ліс – гриби.
д) Сонце зайшло, степові озера стали на якийсь
час темно-червоними.
8. Установіть відповідність між реченням та його характеристикою:
1. складносурядне; а) Небо прорізали вогняні стріли, ударив грім.
2. складнопідрядне; б) Зустріча земля годину літню, і дерево пахучо
зацвіта.
3. безсполучникове; в) У небі весело шугають ластівки, коли пригріє
тепле весняне сонце.
4. складне з різними г) Цілу ніч надворі виє хуга, плаче, деренчить у
видами зв`язку віконнім склі.
д) Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини, і
Вишні чорноокі стоять до холодів.
9. Установіть відповідність між реченням та підрядною частиною:
1. обставинне часу; а) Куди голова задумає, туди ноги понесуть.
2. місця; б) Коли терпінню приходить край, народ мов буря.
3. означальне; в) Держімося землі, бо земля держить нас.
4. мети г) Займаю саме те місце, яке визначила мені доля.
д) Струни чекають, щоб пальці торкнулись до них
Зодіакальні сузір'я — ті, по яких у своєму річному переміщенні серед зірок рухається Сонце. Посередині поясу проходить екліптика — видимий його шлях по небозводу. Кожне з сузір'їв Сонце проходить приблизно за місяць, після чого переходить у наступне. Звичайно, ні те сузір'я, де перебуває зараз Сонце, ні сусідні з ним у звичайних умовах побачити не можна, вони знаходяться на небі вдень. Зате опівночі добре видно зодіакальне сузір'я, діаметрально протилежне тому, де перебуває Сонце. Його воно досягне тільки через півроку.
Наш народ дуже співочий. Позбавлений права на навчання, люди в піснях передавали свої страждання, наміри, мрії.
Важка доля простого народу закарбувалась у пісні «Зажурилась Україна». У той час татарські набіги спустошували села. Тому батьківщина, як мати, тужить за своїми поневоленими синами та дочками, затоптаними дітьми. І серед нещастя виростає протест на захист свого краю: «Бери шаблю гостру, довгу та йди воювати».
Так народжувалися герої-козаки Запорозької Січі та їхні кошові отамани, котрі доблесно захищали своє рідне. Мужність Івана Сірка оспівана в історичній народній пісні «Та ой як крикнув же козак Сірко». В народній уяві славні козаки завжди були орлами, бо гнали з рідної землі ворогів.
Ще одною оспіваною у піснях постаттю став гетьман Богдан Хмельницький. Пісня «Ой не той то хміль» прославляє його полководський талант у битві під Жовтими Водами. Ще було багато перемог на рахунку Хмельницького, та ця битва стала першою цілковитою перемогою над польською шляхтою.
Пісня «Ой Морозе, Морозенко» дійшла до нас у багатьох версіях. Він у перших лавах ішов на ворога, сміливо дивився в очі смерті на полі бою. Та сили були нерівні: «Не вернувся Морозенко, голова завзята». Його безстрашність, коли «замучили молодого татари прокляті», не могла бути забута. Вона назавжди залишилась у народних піснях, дійшла до нашого часу.
Славу славних запорожців продовжили гайдамацькі повстанці. У пісні «Максим козак Залізняк» оспіваний переможний похід на Жаботин: «накидали за годину панів повні шанці». Значне перебільшення можливостей гайдамаків тільки підкреслює захоплення їхньою мужністю.
Не менш відомим героєм був ватажок селянського повстання проти кріпацтва Устим Кармалюк. Не міг спокійно дивитися на важку долю своєї родини: «Як згадаю про їх муку, сам гірко заплачу». Тому «зібрав собі славних хлопців», щоб забирати багатство, нажите важкою працею кріпаків, від багатіїв та ділити по-справедливості між бідними. Домівкою йому став темний ліс, він надійно ховав повстанців від переслідувачів: «А так треба стерегтися… , хоч, здається світ великий, та ніде ся подіти». У нагороду за його мужність народними піснями «Кармалюка в світі споминають» до сьогодні.
В історичних піснях закарбувалася пам'ять про славних героїв та їхні доблесні вчинки, незвичайне минуле України, сподівання наших предків. Наше завдання вивчати минуле, щоб не втратити майбутнє. А допоки лунатиме народна пісня, історична слава України житиме вічно.