1. Службова частина мови, яка надає реченням чи окремим його членам певних відтінків значення або служить для утворення окремих граматичних форм: А) прийменник; Б) сполучник; В) частка; Г) вигук.

Н. чотириста тридцять три цілих сімдесят вісім сотих метри
Р. чотирьохсот тридцяти трьох цілих сімдесяти восьми сотих метрів
Д. чотирьомстам тридцяти трьом цілим сімдесятьом восьми цілим метрам
Зн. чотириста тридцять три цілих сімдесят вісім сотих метри
О. чотирмастами тридцятьма трьома цілими сімдесятьма восьма сотими метрами
М. чотирьохстах тридцятьох трьох цілих сімдесятьох восьма сотих метрах

Н. шість тисяч двісті тридцять чотири виборці
Р. шістьох тисяч двохсот тридцяти чотирьох виборців
Д. шістьом тисячам двомстам тридцяти чотирьом виборцям
Зн.шість тисяч двісті тридцять чотири виборці
О. шістьма (шістьома) тисячами двомастами тридцятьма чотирма виборцями
М. шести тисячах двохстах тридцятьох чотирьох виборцях

Suna2005 новичок ответила 5 часов томуВеселе літо згасло. Вересень зробився повноправним господарем у природі. Незвично холодно стає вранці й уночі. Лише вдень пригріває сонечко, немов намагається нагадати про літо. Поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. Уже подарували господарям свій золотавий урожай садки. Усюди відчувається прохолодний подих осені. Сіре небо все частіше затягають низькі хмари. Сіється дрібний дощ. Ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. Дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині. Повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок. Тонкі осички сумовито риплять на галявині, ще не зазнавши довгого передзимового сну. Навкруги трухлявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, і кожен із грибів так і проситься в кошик. Горобина обвисла червоними розкішними гронами. Листя липи з гострими почорнілими зубчиками здається вкритим тендітним оксамитом. Нещодавно зелена трава припала до землі. Високо в небі роблять своє останнє прощальне коло запізнілі журавлі. Вони ще раз нагадують нам, що прийшла осіння пора. Журавлі відлітають у вирій і сумно курличуть. У такі дні на якусь мить душу покриває світлий смуток. Ми поринаємо в роздуми про сенс людського існування. Усе це є ознаками того, що настала найкрасивіша пора року, яку оспівували художники, композитори, поети. Настала золота осінь. Комментарии Отметить нарушение Оценить