1. Соняхи щирі огнепоклонники сходу кивають злотоголово (А. Малишко). 2. Ксенія мати багато вже начулася синових розповідей (Є. Гуцало).
3. На порозі гість веселий дощ блакитний, весняний (М. Рильський).
4. Вони старі майстри-віртуози були схожі один на одного, наче брати-близнюки... (Є. Гуцало).
5. Всміхнулась йому хліборобові доля – дарує такий запашний коровай! (П. Керанчук).
6. В нього дуже смішне прізвище Замриборщ (М. Стельмах).
7. У горах Брянський як командир зустрівся з новими труднощами (О. Гончар).
8. Лаврін як менший син мав право зостатися в батьковій хаті
(І. Нечуй-Левицький).
9. За вікном вагона мерехтіли далекі вогники сіл теплі земні зірки (В. Кобець).
10. Яків Брус на прізвище Ява за тридцять повоєнних літ обіймав навперемінно кілька посад (Г. Тютюнник).
11. У клопотах і турботах непомітно спливло літо вінець хліборобського року (В. Скуратівський).
12. Змовкнув дятел працьовита птиця (В. Ткаченко).
а) пліч-о-пліч, опівдні, дехто
б) нарешті, вранці, казна-що
в) усередині, без кінця, чий-небудь
г) збоку, завглибшки, ніколи
д) ніхто, звечора, анітелень
2. Помилку в утворенні форми ступенів порівняння прислівника допущено в рядку:
а) сильно-сильніше
б) чисто-чистіше
в) високо-вижче
г) мало-менше
д) солодко-солодше
3. Прислівник виконує роль присудка в реченні
а) Блідий ранок несміливо зазирнув у вікна
б) Назустріч дівчині йшов велично лось.
в) Сонце прокинулось пізно і зависло над лісом
г) Маковейчику на серці просторо і легко
д) Швидше і швидше котилися морські хвилі
4. Літеру і треба писати на місці всіх пропусків у варіанті:
а) поноч.., до реч.., утрич..
б) заввишк.., заоч.., опівноч..
в) укуп.., напівдороз.., навік..
г) по-вовч.., навесн.., удвіч..
д) у віч.., сьогодн.., безвіст..
Зовні Іван Малкович нагадує мені шкільного вчителя. Він вискочолий, із запитливо зведеними бровами й проникливими карими очима. Іноді, цей видатний чоловік ходить по вулицях Києва і виглядає приязним, ліричним, не пафосним, із заклопотано - рішучим виразом обличчя. Колеги часто говорять, що цей автор - упорядник дуже енергійний і наполеглевий, говіркий.
Про нього багато разів розповідалося у газетах. Одного разу, у Івана Малковича взяли інтерв'ю. Він розповів, що бурхливий прорив почався з видання семитомних пригод Гаррі Поттера. Не дивлячись на купи проблем, Іван Малкович отримав дозвіл на власну версію книги. Після створення більшості ілюстрацій видатний автор пишався, що Дж. Роулінг тримала в руках саме українське видання своєї книжки.
Я вважаю, що такі люди, як Іван до юним і дорослим читачам краще зрозуміти ідею та основну думку видатних творів. Таким чином, можна читати книжки, не дивлячись телебачення і при цьому навчати себе чомусь і розуміти, що хотів донести до нас автор.