1) Соняшники чомусь схожі на круглі кобзи, які земля підняла зі свого лона на ви-
соких живих стеблах. (2) Живе тіло кобз, пахуче, вкрите жовтим пилом, проросле пе-
люстками, світить і золотіє. (3) Воно щось промовляє своєю широкою, незгасаючою усміш-
кою. (4) Скільки того сміху на городі - усі соняшники усміхнені, веселі, але водночас
замислені... (5) Коли заходить сонце, то й соняшники вечоріють, поступово смеркають,
поночіють (За Є. Гуцалом).
Відокремленим означенням ускладнено речення
Аперше В третє Д п'яте
Б друге Г четверте
ответ:не знаю зайдив векепедию
Объяснение: