1. Спишіть, розставляючи розділові знаки, підкресліть однорідні члени речення та узагальнювальні слова відповідно до їхньої ролі в реченні. Поясніть розділові знаки. Вкажіть речення з неоднорідними означеннями. 1. Але тепер усе і луг і дерева і виступи стін занесене несподіваним квітневим снігом (І. Кочерга). 2. І тепер усе в саду заспівало до ладу і ожина і шипшина і водиця (Т. Коломієць) 3. На річці у лісі на полі всюди німо тихо (І. Нечуй Левицький) 4. У очі полізло різне зілля копитник і ракова шийка материнка і чорнобиль горицвіт і звіробій деревій і ромен медунка і чемериця буркун і подорожник кульбаба і молочай усе це росло на землі по болотах і на воді (М. Стельмах). 5. Світає... Все спить ще і небо і зорі безсилі... (П. Тичина). 6. Усе і небо і перемелене на труху в глибоких коліях дороги сіно і вогкий гнилуватий повів ріки і тривожний крик птиці і невисока росиста отава - сповіщало, що літо вже здає ключі сумовитій осені (М. Стельмах). 7. І цвіт і грім і дощ і град я серцем спраглим все приємлю, та збережу від граду сад і захищу від грому землю (Л. Дмитерко).
Объяснение:
Патріотмчні мотиви в поэзіі Т.Г. Шевченка
Справді, треба було мати дар Божий, щоб так глобально пророкувати долю свого народу. Шевченко промовляэ до нас, кличе до активного життя. Його по праву можна називати Новим завітом української нації. Найголовніше значення слів Шевченка полягають в тому, що поет не даэ своэму народові зламатисяті не даэ щаснути духовно.Він кличе нас гадати свою історію, часи волі, послідовно відстоювати ідею державної самостійності України. Поезіі Тараса пронизані вірою в незанищенність людини, вірою в те, що людина ніколи не змириться з безправством, рабство ніколи не стане для неї нормою існування
Відповідь:
Рідна мова — це мова націй, мова предків, яка зв’язує людину з його народом. Рідна мова — найбільший скарб. Існує твердження, що українська мова — одна з найбагатших слов’янських мов. Він ніби ллється струмочком і розважає душу. А іноземці, побувавши в Україні, відмічають ніжність, витонченість і милозвучие української мови. І це, напевно, насправді так, адже по мелодійності він займає друге місце у світі.
Як душевно і красиво звучать українською мовою вірші наших поетів Т. Г. Шевченка і Лесі Українки.
Українська мова складає близько 360 тисяч слів, їм розмовляють 48 мільйонів чоловік. У рідній українській мові таїться мудрість віків і пам’ять тисячоліть. У нім ми чуємо викрики і відчаї матерів під час відважний, переможний вигук хлопців-воїнів в переможну годину; у нім — пісня дівочого серця в любові. У мові мого народу — його щирість, радість і печаль, його праця і піт, кров і сміх, безсмертя його. А як тішить серце гумористичне слово мого народу. Тоді здається, що само українське слово і є найсильнішим і найбагатшим, оскільки словом іншої мови так не скажеш. Ось тому слово українське є і захистом, і гордістю, і розрадою під час смутку. А яке слово українське вагоме під час гніву, воно тоді гримить і клекоче, як блискавка. А ніжне слово «кохана» пронизує серце, вабить своєю лагідністю і ласкавістю, здається, що ти після такого слова сказаного власне тобі, — найкраща, найщасливіша людина у світі.
Пояснення: