1. Спишіть словосполучення, ставлячи іменник у потрібній формі. Два (смартфон), двадцять чотири (комбайн), дві тисячі (тонна), з мільйоном (гривня), три (апельсин), дві п'яті (метр), чотири з полови ною (процент), півтора (місяць), півтора (рік), сім (бутель), два (коктейль), чотири (кролик), десять (кролик), однієї цілої п'яти восьмих (відсоток), чотири (стілець), три (сантиметр), шістдесят два (учень), два (громадянин).
2. Спишіть, замінюючи цифри словами й ставлячи іменники в потрібній формі.
5 (тонна); 2 (мандарин); 3 (йогурт); 4 (сирок); 0,12 (відсоток); 5,95 (сан тиметр); 74 (літр); 3476 (кілометр); 1/3 (група); 1/8 (шлях); 102 (депутат);
2/3 (склянка); 2 (велосипед); 3 (кілограм); 2/3 (метр); 2 (нетбук); 500 (метр);
4 (українець): 7 (маркер); до 100 (тонна) 2 з половиною (бутель).
Переносне значення слів – це мовний художній засіб, закладений в його понятті переносити значення найменування з одного предмету на інший, воно несе асоціативні стосунки, тобто ґрунтуються на асоціаціях. Щодо завдання, ми знаємо, що переносне значення слів може бути впроваджене за до метафори, метонімії, синекдохи, які вважаються літературознавчими поняттями, де:
Метафора – це перенесення значення слова на основі подібності внутрішніх чи зовнішніх ознак.
Приклад: Голова колони здалася через пагорба, і Стів припав до оптичного прицілу «Браунінга».
Голова колони - військовий термін, який означає «передня частина» колони. Слово «голова» має переносне значення, яке ґрунтується на асоціації щодо розташування в колоні, подібності голова - перший, вищий, фронтальний.
Треба сказати про уособлення як вид метафори, тому що приведені слова для утворення мовних засобів мають його прямі ознаки, тому що уособлення – це перенесення особливостей поведінки людини на живу та неживу природу
Приклад: 1) Небо плаче дощем, а я плачу про нього, Схожу з глузду день за днем, В моїй душі один лише він.
Небо плаче – ми розуміємо, що небо не може плакати, тобто перенесення значення гається в схожесті проявів: л’є дощ – небо плаче
2) Вітер, вітер ... Грає, співає, Спритно листя з дерев зриває, На прогулянку з собою кличе, Що в душі у мене - він не знає.
Вітер грає, співає – як і в попередньому прикладі, вітер не може співати та грати, в цьому прикладі ми бачимо асоціативне перенесення вітер дме, віє - вітер грає, співає
Метонімія – це перенесення значення за суміжністю на основі просторового, логічного, тимчасового зв'язку або на основі виникаючих асоціацій.
Приклад:
1) Божевільні вчинки засліплюють, народжуються з сліпоти і небачення зовнішніх обставин.
Вчинки засліплюють – в цьому прикладі мається на увазі, що вчинки мають пряме значення чемних результатів, в слові засліпили переноситься значення «вражають», тобто перенесення значення ґрунтується на суміжності дії та результату дії (вчинки мають результат небачення зовнішніх обставин)
2) Місто святкує День повного звільнення від фашистської блокади.
Місто святкує – ми розуміємо, що місто не може святкувати, бо це неживий предмет. Слово «місто» передає перенос значення з населеного пункту на його мешканців (мешканці святкують)
Синекдоха – це перенесення значення за суміжністю на основі відношення частини до цілого. В завданні не має прикладу синекдохи. На всяк випадок можна привести такий приклад: Це був кращий голос країни.
моє покоління стало очевидцем перехідного періоду нашої держави в побудові демократичного суспільства. український народ рухається вперед, долаючи труднощі, виправляючи допущені помилки. але, на жаль, щоразу нові зміни нашої влади призводять до нових змін у самій країні. дуже часто все починається спочатку, у розбудові змінювати вже я надіюся на те, що моя країна вийде на правильний шлях, вірю в майбутнє незалежної держави, яка посідатиме гідне місце серед інших держав. для цього ми повинні докладати великі зусилля, працювати й творити задля її добробуту, сприяти розвитку всіх сфер її життя. коли кожен з нас усвідомить, що майбутнє незалежної країни таки знаходиться лише в наших руках. і це буде залежати не лише від майбутнього країни а і майбутнього самих нас - людей!