1. Сумну розповідь про річку свого дитинству вів: а) Іван Дубовий; б) Іван Липовий; в) Іван Ясенів; г) Іван Лісовий.
2. Як називається річка, що про неї розповідає землеупорядник?
а) Случ; б) Роставиця; в) Рось; г) Ворскла.
3. Як передали обов’язки млина комбікормового заводові, то наче:
а) убили річку; б) душу вийняли в старого трудівника;
в) забрали в селян щастя; г) відібрали в селянина хліб.
4. Як працював млин на воді, то:
а) річка мала господаря; б) селяни мали доволі хліба;
в) селянин не голодував; г) вода в річці була солодша.
5. До млина люди поспішали, мов на:
а) прощу; б) велике свято;
в) маленьке свято; г) Великдень.
6. На водяні млини була багата:
а) тільки Рось; б) Рось та її притоки;
в) Десна та інші великі річки; г) кожна бодай найменша річечка.
7. «Водяними людьми» називали:
а) греблебудівників; б) мірошників;
в) рибалок; г) човнярів.
8. Де були знайдені мішки з українським борошном?
а) Біля Парижа; б) біля Лондона;
в) біля Ліверпуля; г) біля Гамбурга.
9. Річка давала селянинові не тільки свої дари, але й свою:
а) енергію; б) силу; в) воду; г) стихію.
10. Визначте тему та головну думку тексту.
Вы здесь
Главная » Ресурси » Віртуальні виставки та бібліографічні покажчики » Віртуальні виставки
Образ Тараса Шевченка в художній літературі
ОБРАЗ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА В ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ
буктрейлер
ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА
Він немов великий факел з українського воску,
що світиться найяснішим і найчистішим вогнем
європейського поступу, факел, що освітлює цілий
новітній розвиток української літератури.
І. Франко
Художні твори про Тараса Шевченка почали писати ще за життя поета. У 1841 році О. Афанасьєв-Чужбинський присвячує автору «Кобзаря» свій вірш, у якому захоплено говорить про його чарівну поезію. Художня Шевченкіана нині нараховує понад сім тисяч творів. Завжди вона була і залишається не лише літературною, але й суспільно-політичною проблемою, яка творилася в гострій ідеологічній боротьбі у рамках жорстокої цензури в XX ст., в стильових шуканнях та наполегливого відбирання зерен правди про Шевченка у наш час національного самозбереження.
Проникнення в магію творчості, “розсекречення” лабораторії митця справедливо вважається найскладнішим завданням автора історико-біографічного прозового твору, від виконання якого багато в чому залежить і загальний художній рівень.
Розгортаючи процес становлення характеру в часі, письменник то розкладає його на складові, то збирає в ціле; зосереджуючись на “внутрішньому” в біографії, пов’язує його із «зовнішнім» - діями героя, життям тих персонажів, з якими той зустрічається; утверджує ідею розвитку, фізичних і духовних змін, що творили цілісний образ, який уособлює певну моральну величину.
1. Людина завжди потребує когось, кому б могла вилити своє горе і відвести душу (В. Козаченко). 2. Коли б знав чоловік, що доля готує йому через якийсь проміжок часу, тоді б десятою дорогою обминав непевні стежки (М. Стельмах). 3. Здається, гори перевертав би й не чув би втоми (М. Коцюбинський). 4. Якби вдалось моє велике діло, я б утішилася щастям перемоги (Леся Українка). 5. Служив би правді - дорожив би честю (Ю. Мокрієв). Якби мені черевики то пішла б я на музики. 8. Без людської праці вся земля заросла б бур'яном.
Объяснение: