1)Свою матір у пісні А. Малишко називає: а) любою;
б) щирою;
в) рідною.
2)Мати сина у далеку дорогу проводжала:
а) коли він був повнолітнім;
б) на зорі;
в) під час жнив.
3)Куди водила мати свою дитину?
а) У поля край села;
б) до школи;
в) на зелені луги.
4)Для чого мати сину дає рушник? На:
а) згадку про рідний край;
б) щастя, долю;
в) задоволення власних потреб.
5)Яким був материнський рушник?
а) Тканим;
б) пофарбованим;
в) вишитим.
6)Усмішка матері у творі названа:
а) щирою і доброю;
б) незрадливою і ласкавою;
в) приємною і вражаючою.
7)Герой твору простеле материнський рушник, наче:
а) скатертину;
б) килим;
в) долю.
8)Проводжаючи сина в дорогу, мати була:
а) засмученою;
б) веселою;
в) надто стурбованою.
9)Які гаї хоче бачити герой пісні на рушнику матері?
а) Зелені;
б) солов’їні;
в) квітучі.
10)Музику на слова А. Малишка «Пісня про рушник» написав:
а) П. Майборода;
б) А. Пашкевич;
в) Л. Ревуцький.
11)Що в уяві героя оживає на материнському рушникові?
а) Дитинство і розлука;
б) поля край села;
в) шовковисті і густі діброви.
12)«Пісню про рушник» А. Малишко присвятив:
а) своїй мамі;
б) коханій;
в) незаміжнім дівчатам.
Ми не уявляємо нашого столу без запашного хліба. В нього вкладено багато клопіткої праці людей різних професій. Хлібина приходить довгий шлях з лану до наших домівок.
Спочатку селекціонери виводять здорове та якісне зерно. Потім готують землю та засівають його на неосяжних просторах. Поливають. Доглядають. Зерно проростає. Незабаром заколоситься нива золотим колоссям. Тоді до роботи приступає комбайнер. Він за до великої машини збере дорогоцінне зерно, відділить його від полови. Верткий млин змеле його на муку. У хлібопекарнях з неї спечуть смачні хліб, булки, коровай. Вони появляться на полицях наших магазинів.
У хліб вкладено багато праці. Є хліб – не бути голоду. Тому бережно ставтесь до хліба!
Ми не уявляємо нашого столу без запашного хліба. В нього вкладено багато клопіткої праці людей різних професій. Хлібина приходить довгий шлях з лану до наших домівок.
Спочатку селекціонери виводять здорове та якісне зерно. Потім готують землю та засівають його на неосяжних просторах. Поливають. Доглядають. Зерно проростає. Незабаром заколоситься нива золотим колоссям. Тоді до роботи приступає комбайнер. Він за до великої машини збере дорогоцінне зерно, відділить його від полови. Верткий млин змеле його на муку. У хлібопекарнях з неї спечуть смачні хліб, булки, коровай. Вони появляться на полицях наших магазинів.
У хліб вкладено багато праці. Є хліб – не бути голоду. Тому бережно ставтесь до хліба!