1. То зоря згасає, то меркне круглий місяць у червоній млі. 2. Біля річки , і біля хат зеленіють розкішні верби й тополі.
3. І пада сніг лапатий, волохатий спокійно й величаво над сонним селом.
4.І вдень , і вночі до мого дому і серця відчинено двері для сусідів і їхніх дітей.
5. Швидко за лісом сонце сходило і розсівалося біле плетиво волохатих хмар.
6. Окрім яблунь, тут росли вишні й сливи, груші й абрикоси.
7. Земля на тих полях була чиста, чорна і сита.
8. Моя рука НІКОЛИ і НІКОМУ ні КРИВДИ, ні БІДИ не принесе.
ЗАВДАННЯ ДО ВПРАВИ.
Самих речень не переписуйте, а випишіть тільки НОМЕРИ речень. ЗРАЗОК: а) - 1,5 ; б) - 3,6, 7.
а) У яких реченнях немеє однорідних членів.
б) У яких є 1 ряд однорідних членів.
в) У яких є 2 ряди однорідних членів.
г) У яких є 3 ряди однорідних членів.
д) У яких є однорідні присудки.
е) У яких є однорідні підмети.
є) У яких є однорідні означення.
ж) Які із виділених слів у 8 реченні є однорідними, а які - неоднорідними і чому?
Можна було б свою розповідь розпочати від татаро — монгольської навали, яка не тільки знищила українську державність, а й фізично вигубила народ, так підірвала його біологічні сили, що він став легкою здобиччю сусідів і потрапив до них у неволю. Однак у даній роботі ми зосередимося на подіях, що відтворені на сторінках художніх творів, які вивчаються за шкільною програмою. Одним з таких полотен є драматична поема Лесі Українки "Бояриня". Цей твір присвячений подіям, пов'язаним з Переяславською радою Поема написана в час (1910 р.), коли царевий уряд посилив утиски пригноблених окраїн і національних меншин.
Українці – це дуже старий та відомий народ, їх предками були відомі трипільці, які залишили свій незабутній відбиток в українській культурі та розвитку. Потім прийшли часи Київської Русі, тоді на Україні з’явилися князі та, звичний для того часу, державний устрій. Далі настала ера козацтва, про неї слід говорити окремо, адже саме в цей період всі інші народи побачили волелюбність трипільських потомків.