1. У котрому рядку всі прикметники належать до однієї групи за
значенням?
А) голубе небо, солоний сир, золотий характер, лисяча посмішка
Б) металева пружина, братове пальто, осінній вечір, срібний
ланцюжок.
В) срібний іній, чавунний котел, пшоняна каша, кам’яний будинок
Г) кришталева чаша, кришталева вода, скляний ковпак, залізний цвях.
2. Укажіть рядок, в якому всі прикметники можна утворити
лише із суфіксом ов
А) калина, казка, поле, стиль
Б) пурпур, емаль, груша, край
В) метр, травень, дощ, нуль
Г) ліс, кільце, кришталь, глянець
3. Усі слова треба писати разом у рядку
А) північно/західний, сніго/збиральний, судно/будівельний
Б) південно/український, світло/рожевий, сільсько/господарський
В) багато/барвний, ліво/бережний, польсько/литовський
Г) десяти/поверховий, чорно/бровий, сміттє/переробний
4. У якому рядку НЕ з прикметником пишеться окремо
А) Доброму каменю пісок не/страшний
Б) уста його були скривлені не/вимовним жалем
В) і якусь не/велику зажуру навіває та пісня мені.
Г) Мене ніяк не покидають оці не/всипущі думки.
5. У котрому реченні вжито прикметник, що перейшов в іменник
А) Ситий голодному не товариш
Б) Грім гучний, а дощ малий
В) Старого мішка не залатаєш.
Г) Чисте небо не боїться грози.
6. До твердої групи належать усі прикметники в рядку
А) Дмитрів, далекий, колишній
Б) дрібен, мамин, віртуальний
В) довгошиїй, морський, вчорашній
Г) особистий, вечірній, львівський
7. Ступені порівняння можна утворити від обох слів рядка
А) солодкий, босий
Б) добрий, теплесенький
В) прелютий, осінній
Г) глибокий, приємний
8. Котрі з поданих прикметників є якісні?
1) Чарівний світ 2) Вишневе варення 3) Хатні меблі 4) кам’яне
серце 5) червоне намисто 6) гнідий кінь 7) братова книга 8)
міський транспорт 9) малинова сукня 10) міцне коріння 11) літня
спека 12) степова трава
9. Скільки в поданому тексті відносних прикметників?
Літньої пори милувалися ми туманним ранком, смакуючи солодким
печивом і малиновим соком. У нас прокинувся вовчий апетит, тож ми
пішли у вишневий сад і, торкаючись вишневих гілок, пили
грузинський чай. Чарівний голос соловейка і дятлове цокання лунали,
мов мелодія струн. А з воронячого гнізда до нас долинали голосні
крики, мов шум дощових хмар.
10. Утворіть ступені порівняння від прикметника
дзвінкий,добрий.
11. Утворіть прикметники від слова вітер, дощ.
12. Підкресліть усі члени речення.
Соловейкове гніздо красується серед гілок яблуні.
Завдання 1 № 438
Перепишіть текст 1, розкриваючи дужки, вставляючи, де це необхідно, пропущені букви і розділові знаки.
Текст 1
Сергій ш..л по заброше (н,нн)ой доріг.. . (В)доль неї р..слі гр..Мадні б..різи, і було їм років по двісті. (Не)які б..різи були такі ра(з/с)кідістие, що під тен..ю іншого дер..ва могло укритий..ся стадо коро (в/ф). Ближче до з..мле к..ра на дерев..ях була зовсім ч..рной, (з / с)пекш..йся від брешемо..ні. Багато дерев..я від старост.. були ду мі. Заповітні дупла Сергій знав (на)перече.(4) (За)то (на) верху б..різи були (сніжно)білими. Там, біля самого неба, вони (по)м..лодому (2) уб..рались зел..нью, і їх пл..кучіе гілки ра(з/с)точали Зх..х свіжий..го листа.
(В) скор.. мальч..до вош..л в с..сновый бор і тоді див..листий жар о (б/п)дав його. Г..лова кружляла. Йому х..телось (без)огля(д/т)ки йти цим світло..му бору осв..ще (н, нн)ому (3) со..нцем. Від ж..ри мліли дерев..я і задремо..вая що (то) ш..пталі (в) півголоса.
Прислівником називається незмінна самостійна частина мови. Вона виражає:
ознаки дії, коли залежить від дієслова або його форми — дієприслівника: злетіти (як?) раптом; повернувшись (куди?) додому. У реченні виступає обставиною;
ознаку іншої ознаки, коли залежить від прикметника, дієприкметника або іншого прислівника: надзвичайно цікавий, урочисто проголошений, занадто голосно. У реченні виступає обставиною;
ознаку предмета, коли залежить від іменника: вікно (яке?) навпроти; кава (яка?) по-турецьки. Виступає в реченні означенням.
Прислівник — це повнозначна, самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якості і відповідає на питання як? де? звідки? наскільки? якою мірою? Є незмінною.стан людини або природи (Тихо навкруги. У кімнаті тепло. Мені соромно);
сприймання навколишнього (Видно наближення зими);
ставлення до висловлюваного (Не можна перешкоджати; Потрібно зосередитись).
Такі прислівники в реченні виступають головним чином присудком односкладного речення або його частиною у поєднанні з неозначеною формою дієслова.Прислівники можуть утворюватись:
від інших прислівників: довго –> задовго; скільки –> ніскільки; коли –> коли-небудь; точно –> точнісінько;
від прикметників: сумний –> сумно; український –> по-українськи; близький –> зблизька;
від іменників: верх –> зверху; вік –> довіку; пора (ім.) –> пора (присл.): Нам пора для України жить (Франко);
від числівників: три –> тричі; чотири –> учотирьох; двоє –> надвоє;
від займенників: інший –> по-іншому; свій –> по-своєму;
від сполучень слів: права рука –> праворуч; обома руками –>обіруч; угору лицем –> горілиць; проходячи мимо > мимохідь; попід тином –> попідтинню творення прислівників різні.
Префіксальний: коли –> будь-коли; гарно –> прегарно; достатньо –> недостатньо.
Суфіксальний: вірно –> вірненько; три –> тричі.
Префіксально-суфіксальний: низ –> знизу;наш –> по-нашому;лівий –> зліва.
Перехід з інших частин мови: жаль (ім.) –> жаль.(присл.); шкода (ім.) –> шкода (присл.).
Складання слів однакових або протилежних за значенням: ледве-ледве; тишком-нишком; більш-менш.
Злиття основ слів: босі ноги –> босоніж; пан і брат –> запанібрата; не сам хотів –> несамохіть; ходити мимо –> мимохідь.
Походження деяких прислівників важко пояснити (наприклад, заздалегідь).Необхідно розрізняти прислівники з префіксами та спільнокореневі з ними іменники, прикметники, числівники, займенники, що стоять після прийменника. Порівняйте:
Усі звели погляд (куди?) догори. — Туристи підійшли (до чого?) до гори Говерли.
Гості добре говорили (як?) по-нашому — По(чийому?) нашому парку прокладено біговудоріжку.
Ми зустрічалися торік (як?) востаннє. — Сонце ще заглядало в (яке?) останнє вікно.
На прогулянку друзі вирушили (як?) утрьох. —Шкільний музей розміщено у (скількох?) трьох кімнатах.
Зверніть увагу!
У тих випадках, коли маємо прийменник з іменником, між ними можна вставити залежне від іменника слово — означення (підійшли до самої гори); коли ж після прийменника стоїть прикметник, числівник чи займенник, а після них — іменник, слова між прийменником та іменником можна вилучити (по парку, у вікно, у кімнатах).
У реченнях із прислівниками внести такі зміни неможливо.
Все читай