1. У магазині агроном-квартирант купував:
а) ковбасу і цукерки;
б) хліб і згущене молоко;
в) сметану і печиво.
2.Тваринне господарство Олени Булиги складалося з:
а) собаки та кози; б) курей та кота; в) качок і гусей.
3.З двору, де жила бабуся, можна було гати
за бурхливою річкою:
а) Самара; б) Вілія; в) Дністер.
4. Хата літньоїжінки стояла
а) під горою
б) неподаліквід озера
в) білялісу з червоного сосняку
5. «Інкубаторами» бабуся називала:
а) індиків; б) курей; в)качок.
6. Олена Булига розповідала своєму квартиранту
легенду про Планетника:
а) травневими вечорами;
б) під час обіду;
в) коли поралася біля печі, готуючи йому сніданок.
7. Характеризуючи бабусю, про неї можна сказати, що вона:
а) мовчазна; б) легковажна; в) працьовита.
8. Сидячи у хаті, хлопець через вікно гав, як:
а) мати розпушувала землю і садила насіння;
б) на вечірньому небі сяяли зірки;
в) кури на дворі розгрібали сміття.
9. Цілу зиму хлопчик сидів у курній хаті, наче:
а) прихований скарб;
б) насінина, запхнута й зав'язана у торбинку;
в) ув'язнений,
10. Найбільше хлопчик мріяв про те, як:
а) потрапити на місяць;
б) вирушити у подорож на кораблі;
в) самому щось посіяти і щоб воно зійшло.
Світоглядні уявлення
Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.
Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.
У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.
Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.
Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.
Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.