1.У якому реченні наявна частка? Купив собі планшет.

Зробила собі зачіску.

Заспівав собі під ніс.

Жили собі дід та баба.

2.У якому реченні І є часткою?

І принесли меч цареві.

Написав і почав читати.

У небі- місяць і зорі.

І ліси, і луки загорнуло сонце.

3.Усі частки підсилювальні в рядку

і, навіть, аж, майже

так, еге, еге ж, атож

бо, -то, власне, же

та, ж, таки, лише

та, навіть, уже, ой

4.Усі частки спонукальні в рядку

ну, давай, годі, -но

де-, -аби-, ось, це

туди, ген, ну, стоп

невже, хіба, бувай, йди

годі, -бо, ані, ні

5.Усі частки формотворчі в рядку

ні, бо, ото, би

б, нехай, най-, би

нехай, -таки, лише, ніби

наче, он, це, ані

ще, будь-, трохи не, навіть

6.Усі частки словотворчі в рядку

хоч, коли, до, через те що

нібито, щойно, але, й

якщо, хоча, немовби, то

наче, однак, й, мов

хтозна, будь-, аби-, де-

7.Усі частки модальні в рядку

от, ген, казна-, -таки

оце, атож, хай, не

це, ні, ж, -ся

невже, навряд чи, бодай, авжеж

б, ані, лише, нехай

8.З'ясуйте, до яких частин мови належать слова

сполучник прийменник частка прислівник вигуки

бодай, ось, же, невже

бо, зате, притому, так що

ах, тпру, агов, вйо

серед, біля, крізь, перед

бодай, ось, же, невже

бо, зате, притому, так що

ах, тпру, агов, вйо

серед, біля, крізь, перед

Перша вчителька – це друга мати. адже поки ми в школі вона завжди з нами: вона нас і навчає, і виховує, і в столову водить… немає того розмаїття вчителів, як в старших класах, вона сама виконує всі ці обов’язки. і тим самим вона дуже схожа на рідну матір. тому, особисто для мене, улюбленою є перша вчителька. до речі, ви ніколи не задумувались, чому немає жодного першого вчителя-чоловіка? мабуть, лише жіночі «крихкі» плечі можуть витримати всі ці навантаження.. та ще й, коли в групі не 3, і навіть не 5 дітей, як в сім’ї, а 15 – 30. і це ж кожного потрібно навчити, на правильний шлях навести, зробити перші дорослі кроки. не дарма ж про неї стільки пісень і віршів. мабуть, саме тому моїм улюбленим вчителем є саме перша вчителька, галина григорівна. вона стала справжньою шкільною мамою, турботливою і справедливою, яка подарувала мені пакуночок людських якостей і зрозуміти, що найголовніше – це душа. і нехай пролетять роки, але вона назавжди залишиться в моєму серці як справедлива наставниця. низький уклін їй за сумління та виховання; моїй неньці за те, що обрала саме її серед інших; вчителям старших класів, які підтримували та удосконалювали отримані мною здобутки; і вам, мої любі викладачі удпу, за вашу щирість, відкритість і бажання навчити шляхетній професії.

Відомий філософ доби відродження сказав: «рослина без коріння всихає, людина без минулого не живе». у xvii столітті, коли європейські митці та науковці почали активно вивчати історичну спадщину своїх народів задля доведення самобутності й оригінальності культури кожного з них, ці слова стали символічними. сьогодні, у столітті xxi, вони надзвичайно актуальні для українців, бо, напевно, небагато у світі націй, які так погано знають свою історію. ця проблема виникла не на сучасному етапі. відтоді, як україна опинилася під владою польщі, литви, угорщини, росії, її історія почала замовчуватися, а очевидні факти ідеологічно перекручувалися. такі процеси тривали багато століть, і лише нині, у незалежній країні, стало очевидним, що незнання національної історії - справжня трагедія українського народу, який досі не визначив свого місця серед інших народів світу, не усвідомив своєї значущості.