1. У якому реченні правильно розставлено розділові знаки * «Я цієї пісні раніше не чув,»- сказав студентові Василь:-Ви її знаєте?»
«Я цієї пісні раніше не чув,- сказав студентові Василь.-Ви її знаєте?»
«Я цієї пісні раніше не чув,»- сказав студентові Василь.-Ви її знаєте?»
«Я цієї пісні раніше не чув,»- сказав студентові Василь.-ви її знаєте.
2. У якому реченні правильно розставлено розділові знаки *
«Може, я міг би вам до довірливо запитав незнайомець.
«Може я міг би вам до довірливо запитав незнайомець.
«Може, я міг би вам до довірливо запитав незнайомець.
«Може я міг би вам до довірливо запитав незнайомець.
3. У якому реченні правильно розставлено розділові знаки *
«Життя лише доти має вартість.- говорив батько частенько.- доки людина може допомагати іншим.
Життя лише доти має вартість,- говорив батько частенько,- доки людина може допомагати іншим».
«Життя лише доти має вартість,- говорив батько частенько,- доки людина може допомагати іншим».
«Життя лише доти має вартість,- говорив батько частенько.- Доки людина може допомагати іншим».
4. У якому реченні правильно розставлено розділові знаки *
«Розумні люди говорять тому, що їм є що сказати.- стверджував мудрець і додавав.- А дурні просто хочуть сказати хоч щось».
«Розумні люди говорять тому, що їм є що сказати,- стверджував мудрець і додавав.- а дурні просто хочуть сказати хоч щось».
«Розумні люди говорять тому, що їм є що сказати,- стверджував мудрець і додавав:- а дурні просто хочуть сказати хоч щось».
«Розумні люди говорять тому, що їм є що сказати,- стверджував мудрець і додавав:- А дурні просто хочуть сказати хоч щось».
5. У якому реченні правильно розставлено розділові знаки *
Давньогрецький філософ Сенека говорив: «поки людина жива, вона ніколи не повинна втрачати надії».
Давньогрецький філософ Сенека говорив: «Поки людина жива, вона ніколи не повинна втрачати надії».
Давньогрецький філософ Сенека говорив «Поки людина жива, вона ніколи не повинна втрачати надії».
«Давньогрецький філософ Сенека говорив: Поки людина жива, вона ніколи не повинна втрачати надії».
6. У якому реченні правильно розставлено розділові знаки *
Іван Франко писав: «Народи тільки тоді зможуть досягнути щастя й свободи, коли усі будуть ученими працівниками».
Іван Франко писав «Народи тільки тоді зможуть досягнути щастя й свободи, коли усі будуть ученими працівниками».
«Іван Франко писав народи тільки тоді зможуть досягнути щастя й свободи, коли усі будуть ученими працівниками».
Іван Франко писав: «Народи тільки тоді зможуть досягнути щастя й свободи, коли усі будуть ученими працівниками.
7. Знайди схему речення ( розділові знаки пропущено) Г. Сковорода наводить слова Плутарха дружба зменшує страждання. *
А: «П».
«П,-а,-п».
«П»,-а.
«П,-а:-П».
8. Знайди схему речення ( розділові знаки пропущено)Духовне життя нації вважає Г. Лозко цілком залежить від здоров’я кожної особистості.
А: «П».
«П,-а,-п».
«П»,-а.
«П,-а:-П».
9. Знайди схему речення ( розділові знаки пропущено)Не потрібен і клад, коли в сім’ї лад говорить народна мудрість. *
А: «П».
«П,-а,-п».
«П»,-а.
«П,-а:-П».
10. Знайди схему речення ( розділові знаки пропущено)Ваша усмішка – це посланець вашої доброї волі пише Д. Карнегі і продовжує ваша усмішка – сонце, що пробивається крізь хмари. *
А: «П».
«П,-а,-п».
«П»,-а.
«П,-а:-П».
11. Установіть відповідність між схемами та реченнями (окремі розділові знаки в реченнях пропущено) *
А: «П!»
«П,-а,-п».
«П?»-а.
«П, – а. – П!»
Щось намалював розпитувала Марійка.
І голос сильний нам з гори, як грім, гримить Лупайте цю скалу.
Мої друзі – вбогі бідолахи говорить Кармелюк От мої друзі.
Здоров був, любий жінка говорила, а в голосі її сльоза бриніла.
Щось намалював розпитувала Марійка.
І голос сильний нам з гори, як грім, гримить Лупайте цю скалу.
Мої друзі – вбогі бідолахи говорить Кармелюк От мої друзі.
Здоров був, любий жінка говорила, а в голосі її сльоза бриніла.
Багатьох країн світу відзначають Міжнародний день толерантності або День терпимості.
Саме цього дня у 1995 році за рішенням Юнеско була ухвалена Декларація принципів терпимості. У ній ідеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної незалежності чи кольору шкіри.
Декларація принципів толерантності вступила в силу у 2000 році це ті позитивні принципи, які підтримують мир, економічний і соціальний прогрес всіх народів. Бути толерантним – означає поважати інших, незважаючи на відмінності. Це означає бути уважним до інших і звертати увагу на те, що нас зближує.
Толерантність забезпечує людям можливість жити разом навіть за відсутності приязні, поваги чи любові. Толерантність – це така межа, яка стримує від втручання у думки, почуття, переживання, смаки іншої людини – «Ми різні, але ми – всі рівні» - під такою назвою районною дитячою бібліотекою була проведена година спілкування для учнів 6-А класу спеціалізованої школи №5.
Бібліотекар познайомила вихованців з поняттям «толерантність». Розповіла дітям про основні риси притаманні толерантній особистості, а це: доброзичливість, зацікавленість співрозмовником, терпимість до відмінностей, уміння володіти собою, уміння слухати, уміння викликати довіру, чуйність, прихильність, гуманізм, здатність до співпереживання. Бібліотекар на прикладах цікавих навчальних казок, історичних подій обговорила з дітьми різні життєві ситуації, до дітям зрозуміти те, що всі ми різні. Ми відрізняємося зовнішністю, інтересами, захопленнями, бажаннями. Від кожного з нас залежить, чим ми наповнимо своє життя і життя наших близьких – любов’ю чи злобою. Вишукуючи в собі і в іншій людині тільки недоліки і помилки, ми тим самим підштовхуємо людину до того, щоб вона стала гіршою, втратила віру у свої власні сили, прагнення роботи добрі вчинки. І навпаки, підкреслюючи в людині позитивні якості, ми допомагаємо їй стати кращою.
У житті бувають ситуації, коли звичайнісінька людина має взяти на себе відповідальність. А деколи не варто поспішати щось змінювати, потрібно терпиміше ставитися один до одного.
На закінчення години спілкування, діти на кожну літеру слова «толерантність», назвали риси характеру толерантної людини, а потім взявши один одного за руки спробували прийняти себе такими як є, бо: «Всі ми – різні, але ми – всі рівні».
Ми сподіваємося, що година спілкування залишить глибокий слід в душі кожного, до зрозуміти, що тільки повага один до одного, взаєморозуміння, терпимість, дотримання рівноправності врятує світ.
Ми не зможемо відразу зробити толерантними всіх. Однак, важливий навіть один маленький крок у цьому напрямку. Нехай кожен з нас, наша бібліотека, ваша школа, наше місто, наша Україна завжди будуть островами толерантності для всіх жителів планети Земля.
Объяснение:
взято из интернета
Якщо подивитися на ситуацію з приземлених позицій? Бюджет оплачує підготовку фахівця (щоправда, на "виході" не завжди виходить фахівець), і при цьому економіці він не потрібен.
Чи потрібна поголовна вища освіта?
У міжнародних рейтингах Україна посідає досить високі місця (від 40-го до 60-го) за рівнем оцінки роботи системи освіти та освіченості населення. Серед "рекордних" показників - величезна кількість вищих навчальних закладів, майже 90% випускників середніх шкіл продовжують навчання у вишах. Та чи варто цим пишатися?