1. У якому рядку подано слова, у яких при словотворенні за до суфікса -ськ зміниться кінцевий приголосний основи?
А. Виборг, Кагарлик, Золотоноша, Онега, латиш. Б. Бахмач, Рига, Норвегія, Кобеляки, казах.
В. Юнак, козак, кріпак, калмик, Відень.
Г. Ткач, парубок, чумак, Прага, емігрант.
Д. Прилуки, чех, турист, Париж, Льєж.
2. У якому рядку подано слова, у написанні яких допущено орфографічну помилку?
А. Згрупувати, згаснути, здогадатися, змазати, змарнувати. Б. Скрутити, стерти, схвилювати, скінчити, створити.
В. Спинити, зчепити, скинути, сфотографувати, зносити. Г. Схилити, ствердити, спутати, сплющити, списати.
Д. Збирати, збити, склепати, сшити, звернути.

Київське море
Створили Київське море в далекому 1966 році. Вода зібралася в результаті перегородки греблею річки Дніпро. Можна багато писати про технічну сторону цієї споруди , але для нас , любителів добре відпочити , це не особливо цікаво , чи не так? Тому давайте відразу перейдемо до відпочинку .
Місць для відпочинку на Київському морі предостатньо . Якщо ви хочете добре провести уїкенд , то у вашому розпорядженні безліч баз відпочинку , які розкидані по набережній лінії. Якщо ж час вашого відпочинку обмежується одним ввечері , то піша прогулянка по набережній - це те , що вам потрібно .

Моя родина дуже бережливо відноситься до речей, пов’язаних з історією нашого роду. так, з покоління в покоління предмети інтер’єру, особливі речі та фотографії. завдяки такої традиції я дуже добре знаю біографію моїх предків. так, мені відомо, що бабуся моєї бабусі була відомим у полтаві лікарем. до неї приїжджали із різних кутків країни. під час великої вітчизняної війни вона була головним лікарем у військовій лікарні та врятувала багато наших співвітчизників. були випадки, коли вона залишалась у лікарні на троє, четверо діб, іноді без сну та їжи. колеги дуже поважали її, тому що вона завжди оточуючим.  після війни в неї народилась донька – моя бабуся, яка через тридцять років також стала відомою в медицині людиною. вона стала хірургом-кардіологом і щоденно рятує хворих. по матусиній лінії в нас усі лікарі. мій дідусь родом з донеччини він ріс у родині шахтарів. його батько загинув у 1942 році під сталінградом разом зі старшим братом. з дванадцяти років він мусив піти працювати, щоб якось матусі, в якої на руках залишилося ще троє дітей. дідусь був самим старшим та пішов працювати у шахті. усе життя він мріяв стати авіаконструктором і після закінчення школи пішов навчатись в авіаційний інститут м. києва. мій дідусь дуже цілеспрямована людина, що звикла досягати у житті високих цілей. зараз він на пенсії, але залишається дуже активним і я часто звертаюсь до нього, коли мені потрібна при виконанні складних завдань. знати історію своєї родини дуже важливо – тільки так ми можемо виховувати в своїх дітях повагу та любов до близьких. крім того, народження сімейних традицій та їх зберігання отримати почуття кріпкої великої родини. саме з таких історій ми починаємо дивитися на життя по-іншому. адже не дарма говорять, що людина без минулого не може мати майбутнього! (міста і професії зміниш, я скинула з інтернета)