1. У якому рядку всі дієслова належать до першої дієвідміни? 1) думати, жити, крити;
2) лити, співати, ходити;
3) зацвітати, бити, мчати;
4) полювати, будувати, бачити
2. У якому рядку всі слова пишуться з часткою НЕ разом?
1) не/присідаючи, не/хвилюючись, не/волячи, не/дооцінюючи, не/вивчивши;
2) не/злізаючи, не/турбуючись, не/зрозумівши, не/хтуючи, не/знаходячи;
3) не/доглянутий, не/вгаваючи, не/погано, не/наситний, не/мовля;
4) не/пірнувши, не/зупиняючись, не/дочитавши, не/здужавши, не/спитавши
3. У якому реченні виділене дієслово має категорію роду й числа?
1) О Земле моя барвінкова, нерозріжуть нас, не розітнуть.
2) Витри піт солоний із чола і трудись, забувши про утому
3) Мій чорний день хитнувся і розтанув, гарячим сонцем спалений згори.
4) Підіймається, мов полум’я, повен місяць вдалині.4. У якому реченні вжито активний дієприкметник минулого часу середнього
роду?
1) І смерть, здається, на війні щадить мене в найтяжчих битвах за недоспівані
пісні.
2) Поля лежать, мов скупані в блакиті.
3) Листя пожовкле вітри рознесли.
4) Бачив я у полях і в гаях: цвіт прив’ялий ще хоче цвісти.
5. У якому реченні вжито пасивний дієприкметник недоконаного виду?
1) Цвітуть і полощуться повні півонії, вітри засинають на стомлених вікнах.
2) Мої суцвіття, биті холодами, ви добру зав’язь все-таки дали.
3) Святилася, сповита у віки, земля батьків, кохана Буковина.
4) Як свічка, тане наш згорілий час.
6. Укажіть рядок, у якому всі дієприкметники пишуться з НЕ разом.
1) (не)засіяне поле, (не)виконане домашнє завдання;
2) (не)випрасуваний костюм, (не)политі звечора квіти;
3) (не)позначені на карті водойми, (не)вигадані історії;
4) (не)прибраний після роботи стіл, (не)випрана постільна білизна.7. Укажіть речення з дієприкметниковим зворотом, що стоїть перед означуваним словом.
1) В степу запахло розворушеною лемешами землею.
2) Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом.
3) З-за галузки смереки виглядали зажурені гори, напоєні сумом тіней од
хмар.
4) І хрест, облитий буряковим квасом, під білим сонцем дивно мерехтить
8. Укажіть рядок, у якому всі дієприслівники пишуться з НЕ окремо.
1) (не)зчувшись, (не)звертаючись, (не)бажаючи;
2) (не)дочувши, (не)допитавшись, (не)доводячи;
3) (не)обіцяючи, (не)вирішивши, (не)вгаваючи;
4) (не)визначивши, (не)змовляючись, (не)дослухавши.
9. У якому рядку всі слова є прислівниками?
1) пліч-о-пліч, опівдні, дехто;
2) нарешті, вранці, казна-що;
3) усередині, без кінця, чий-небудь;
4) збоку, завглибшки, ніколи
10. У якому рядку від усіх прислівників можна утворити ступені порівняння?
1) світло, рідко, високо, рішуче;
2) гарно, любо, ледве, щиро;
3) чітко, мило, по-новому, м’яко;
4) густо, привабливо, навкруги, легко
.11. Укажіть рядок, у якому всі прислівники пишуться через дефіс.
1) (врешті)решт, (за)ново, (видимо)невидимо;
2) (по)англійськи, коли(сь), де(небудь);
3) з(давніх)давен, (по)українськи, (більш)менш;
4) (будь)коли, (ледве)ледве, аби(як).
12. Укажіть рядок, у якому всі прислівники пишуться разом.
1) (с)початку,(на)око, (що)сили;
2) (що)вечора, (на)льоту, (аби)куди;
3) (на)поготові,(де)коли, (з)зовні;
4) (на)виворіт, (як)слід, (до)волі.
13. У якому рядку всі слова є службовими частинами мови?
1) посеред, немов, щось;
2) щоб, таки, з-попід;
3) проте, тому що, дуже;
4) якби, для, агов.
Українська мова могутня, глибинна. І кожне слово має свій відтінок: сум, радість, гумор, щедрість, щирість. Мова розчулює, закликає до боротьби, клекоче у ненависті до зла, несправедливості, насильства.
Тож бережімо красу й чистоту рідної мови. Нехай наповнює вона наші душі багатством і красою духовності.
Рідна мова — це мова націй, мова предків, яка зв’язує людину з його народом. Рідна мова — найбільший скарб. Існує твердження, що українська мова — одна з найбагатших слов’янських мов. Він ніби ллється струмочком і розважає душу. А іноземці, побувавши в Україні, відмічають ніжність, витонченість і милозвучие української мови. І це, напевно, насправді так, адже по мелодійності він займає друге місце у світі.
Як душевно і красиво звучать українською мовою вірші наших поетів Т. Г. Шевченка і Лесі Українки.
Українська мова складає близько 360 тисяч слів, їм розмовляють 48 мільйонів чоловік. У рідній українській мові таїться мудрість віків і пам’ять тисячоліть. У нім ми чуємо викрики і відчаї матерів під час відважний, переможний вигук хлопців-воїнів в переможну годину; у нім — пісня дівочого серця в любові. У мові мого народу — його щирість, радість і печаль, його праця і піт, кров і сміх, безсмертя його. А як тішить серце гумористичне слово мого народу. Тоді здається, що само українське слово і є найсильнішим і найбагатшим, оскільки словом іншої мови так не скажеш. Ось тому слово українське є і захистом, і гордістю, і розрадою під час смутку. А яке слово українське вагоме під час гніву, воно тоді гримить і клекоче, як блискавка. А ніжне слово «кохана» пронизує серце, вабить своєю лагідністю і ласкавістю, здається, що ти після такого слова сказаного власне тобі, — найкраща, найщасливіша людина у світі.