1. У якому рядку всі слова — дієприкметники? А Сказаний, бачений, шитий, ріжучий, очищений;
Б кажучи, малюючий, варений, зібраний, засіяно;
В згаданий, закутий, пошкоджено, дорослий, колючий;
Г відроджений, засміявся, прибраний, плаваючи, читаючи.
2. У якому рядку всі дієприкметники активного стану?
А Виплетений, вишитий, перемолотий, подарований, бачений;
Б сяючий, згорілий, вмираючий, відпочилий, засохлий;
В закоханий, пом’якшуючий, зачарований, зменшений, змочений;
Г миючий, прочитаний, причесаний, присохлий, палаючий.
3. У якому рядку всі дієприкметники пасивного стану?
А Стоячий, лежачий, поміркований, перелічений, допоміжний;
Б зрізаний, шитий, зварений, зачинений, стягнутий;
В розквітлий, намальований, огороджений, хвилюючий, писаний;
Г роздрукований, передплачений, написаний, зів’ялий, стертий.
4. У якому рядку всі дієприкметники недоконаного виду?
А Позичений, залишений, напоєний, политий, акаючий;
Б надоєне, печений, сидячий, просіяний, заколисаний;
В працюючий, палаючий, діючий, тертий, ламаний;
Г працюючий, лежачий, шитий, зварений, вмираючий.
5. У якому рядку всі дієприкметники доконаного виду?
А Вирощений, намальований, закутий, ліплений, стертий;
Б виготовлений, випечений, заряджений, рішучий, бачений;
В потемнілий, розв’язаний, нафарбований, крокуючий, дозрілий;
Г переказаний, перекладений, пожовклий, зчорнілий, покроплений.
6. У якому рядку всі дієприкметники з часткою не пишуться окремо?
А Не/зарослі чагарником береги, не/затоплене містечко, ніким не/торкана роса, не/завершена робота;
Б не/почорнілий з часом паркан, ще не/скошена пшениця, не/просохла земля, не/розсідланий кінь;
В не/виконане учнем завдання, не/завершена книга, не/підбілена верба, не/зірвані ще груші;
Г нічим не/захищений порт, не/прив’язаний звечора човен, ще не/забута образа, не/намальована художником картина.
7. Дієприкметники утворюються від…
А дієслова;
Б дієслова і займенника
В прикметника;
Г прислівника і дієслова.
8. У якому рядку всі дієприкметники теперішнього часу?
А Намальований, знайдений, вражаючий, старіючий, сидячий;
Б запам’ятовуючий, виконуючий, спровокований, розкраяний, вишитий;
В затихаючий, затихлий, волаючий, зникаючий, завідуючий;
Г працюючий, пануючий, замираючий, вражаючий, заколисуючий.
9. Виділіть правильне визначення дієприкметника:
А) особлива форма дієслова;
Б)особлива форма прикметника;
В) самостійна частина мови;
Г) службова частина мови.
10. Ознаки яких частин мови має дієприкметник?
А) дієслова та іменника;
Б) іменника та числівника;
В) прикметника та іменника;
Г) дієслова та прикметника
11. Дієприкметниковий зворот – це :
А) дієслово із залежним словом;
Б) словосполучення з підрядним зв’язком;
В) дієприкметник із залежним словом;
Г) дієприкметник, що перейшов у іменник.
12. У якому рядку всі слова — дієприкметники?
А Створений, згаяний, помережений, викладений, зникаючий;
Б прочитано, зачарований, морський, любий, загорнений;
В вкритий, обліплений, протоптаний, розкішний, вологий;
Г виголошений, відроджений, родючий, вітряний, засіяний.
Пісня - це ознака життя кожного народу, кожної людини. Якщо людина співає - вона живе і насолоджується кожною подарованою їй хвилиною. Пісня передає настрій, емоції, почуття. Піснею можна виділити радість і смуток, повернутися до історії наших предків, перейнятися духом минулого і стати одним цілим із своїми прадідами. Коли зникає пісня - помирає людська душа, людина втрачає зв язок з своїм внутрішнім світом, назавжди залишаючись лише з матеріальними цінностями . Тому так важливо берегти пісню, бо пісня - це душа народу.
Народна балада – лірична пісня сумовитого характеру з драматично напруженим сюжетом, в якій йдеться про фантастичні або незвичайні події, життєві конфлікти. У центрі балади – завжди індивідуальна, але суспільно значна людська доля. Сюжет у баладі стислий, оповідь зосереджена навколо одного, але найважливішого його вузла, і ведеться вона швидко, без уповільнень.
Найвдаліші балади про козацьке життя, про героїчну смерть на полі бою. Довершеними є балади і соціально – побутового скрещування.
Українські балади багатством поетичних образів, мистецькою довершеністю і мелодійністю займають вагоме місце в світовій літературі. До тогож зміст їх і форма різноманітні.
Українські народні балади відносяться до одного з найскладніших видів усної народної творчості. Складність цього різновиду пісенного жанру полягає в тому, що він увібрав в себе велику кількість схожих рис з інших сюжетних жанрів, таких як ліричні пісні, думи, билини тощо. Отже дати однозначне і точне твердження терміну балада досить важко, оскільки границі та рамки досить розширені. За до балади було і досі залишається досить легко змалювати та описати будь-яку життєву подію, а саме духовну, побутову, суспільну тощо. Майже не існує такої теми, яку не можливо було б оспівати в баладах.
Сильного психологічного ефекту в українських народних баладах досягають за до зображення драматизму подій, душевних переживань та емоційних потрясінь. Подібні ситуації та відчуття притаманні та знайомі кожній людині, тому і відгукувалось переживанням та співчуттям. Всі зображені події, попри елементи незвичайності, можуть мати місце в житті кожної людини.
Українські балади є відображенням душевності, щірісті і сердечної теплоти, поетичноств і мужності, це невичерпне джерело творчого натхненній для поетів і письменників різного часу.