1.Укажіть безсполучникові речення (розділові знаки опущено) А) Осінній вітер відгуляв затих.
Б) Світло хвилями ллється з неба сповнює повітря несито пожирає тіні на землі.
В) У верховіттях вітер колобродить сумує стежка дичками внатрус.
Г) Сідає сонечко на спочинок за синіє обрій тануть тіні дарує казку хтось дитині.
2. Знайдіть безсполучникові складні речення з однорідними частинами.
А) Поглянь у себе море там вирує.
Б) Рум’яна осінь хилить віти горіхи жовкнуть на ліщині.
В) За дубами сонечко сяє пташки у ліщині виспівують.
Г) Примарилось річки круті береги.
3. Поставити пропущені розділові знаки в реченні.
Бокове скло опущене злітає вітер, обмиває чоло, груди пливе і міняється світ.
А) 2 коми
Б) 1 кома
В) двокрапка
Г) крапка з комою
4. Укажіть речення, у яких ставимо крапку з комою.
А) Знову закипіло вздовж байдака знову походжає пан отаман та на хвилю мовчки поглядає.
Б) Схилився день на золотіжита упало сонце в Дніпрові пороги.
В) Ніч насувала на землю ясні зорі виблискували в темному небі мороз дужчав.
Г) Ніч простерла чорні крила в’ютьсявихрами вітри.
5. Скільки граматичних основ у реченні? Запишіть схему речення.
Місяць піднявся високо садки блищать не шелехнуть відпочиває після трудового дня Зачіплянка віддавшись в обійми своїм серпанковим снам.
А) 1; Б) 2; В) 3; Г) 4
6. Скільки розділових знаків треба поставити у реченні?
Позасинали люди по своїх теплих захистах спить-дрімає земля під глибоким снігом знемігся вітер утомився затих не сплять тільки зорі в далекому небі.
А) 2 крапки з комою; 1 кома;
Б) 3 крапки з комою; 2 коми;
В) 1 крапка з комою; 2 коми;
Г) 2 крапки з комою; 3 коми
Хрещатик - головна вулиця Києва, розташована неподалік від місцевості, де колись князь Володимир Великий хрестив свою родину. Мабуть, саме так виникла назва вулиці, Алі згідно іншої версії, назва походить від Хрещатого Яру (місцини, що перехрещена ярами). Довжина Хрещатика лише 1,2 км, а вшир ця вулиця сягає на деяких ділянках 100 метрів. Проїжджа частина дорівнює 24 метри, а обабіч вулиці висаджені дерева, що відділяють 14- метрові тротуари. По лівому боку Хрещатика уздовж Хрещатика простягнувся каштановий бульвар, особливо гарний навесні, у травні, коли каштани розквітають.Як повноцінна вулиця Хрещатик почав свою історію наприкінці 18 - початку 19 століття. Першим почали забудовувати ділянки в районі Європейської (Кінної) площі. Будівництво велося переважно по правій стороні до вулиці Прорізної. Потім будівництво перейшло на ліву сторону вулиці. У той час Хрещатик забудовувався переважно житловими будинками, за винятком першого київського театру - садиби, побудованої по проекту А. Меленского. Саме тому вулиця якийсь час називалася Театральною. До кінця 1873 року забудова вулиці досягла Бессарабської площі. До 1869 року головна вулиця Києва звалася КХрещатицькою, а потім була перейменована в Хрещатик. Аж до Великої Вітчизняної війни Хрещатик був забудований 4- поверховими будинками, а його ширина була приблизно 35 метрів.В 1851 році на Хрещатику побудували перший великий кам'яний будинок для дворянських губернських зборів. Автором проекту був архітектор А.В.Беретті. По проекту цього ж архітектора в 1838-1942 рр. був збудований будинок Інституту шляхетних панночок. У той час торгоівельне та промислове життя Києва було зосереджене на Подолі. В міру того, як розростався й забудовувався Хрещатик, він переймає в Подолу естафету й стає центром ділового життя міста.Вже до кінця 19 століття Хрещатик представляв із себе повністю забудовану вулицю. Тут було безліч магазинів, банків, різних контор. В 1892 році по Хрещатику була прокладена перша в Російській імперії лінія електричного трамвая, що з'єднувала Хрещатик з Подолом. На початку 20 століття на розі Хрещатика й вул. Прорізної по проекту відомого архітектора В. Городецького був збудований Будинок Російського страхового суспільства. В 1914 р. по проекту П.С.Андрєєва був побудований Пасаж, що полягає із двох паралельних корпусів, з'єднаних воротами, які утворювали проїзд. Будинок Пасажу був зруйнований під час Другої світової війни, а в післявоєнні роки його реконструювали. Приблизно в це ж час будуються будинки, які й зараз належать до визначних пам'яток Києва - Бессарабський критий ринок табудинок Купецьких зборів (Національна філармонія України).Вже на початку 20 століття будинки на Хрещатику мали водопровід, каналізаційну систему, газ та електричне освітлення. У радянський час активніше всього реконструювався Хрещатик у період з 1936-1941 рр. За цей відрізок часу трамвайні рейки розібрали, проїжджу частину заасфальтували, а по Хрещатику пустили більш сучасний вид транспорту - тролейбус. По обидві сторони вулиці висадили дерева й встановили ліхтарі. У нижніх поверхах будинків, як правило, розміщалися магазини - їх приміщення були повністю реконструйовані й відремонтовані. Саме тоді на Хрещатику з'явився Центральний універмаг. В результаті цих робіт, Хрещатик перетворився в кращу вулицю Києва, на якій зосередилися адміністративні установи, найкращі готелі Києва, магазини, театри й кінотеатри.Найтрагічніший час для Хрещатика настає в роки Великої Вітчизняної Війни, коли вибухають заряди, закладені НКВД. У результаті цих вибухів і пожеж центр Києва вигорів практично повністю. Відразу ж після звільнення Києва в 1943 році, починаються відбудовні роботи. В 1948 році починається втілення в життя генерального плану відновлення Хрещатика, який був запропонований групою відомих архітекторів. Згідно із проектом, Хрещатик повинен був перетворитися в широку магістраль. Саме тоді одна сторона вулиці була піднята на 2 м, будинки відсунулися вглиб, а перед ними з'явився знаменитий каштановий бульвар. При забудові Хрещатика архітектори намагалися виграшно з'єднати особливості архітектурних ансамблів із природним ландшафтом. На місці зруйнованих дореволюційних будинків виросли будинки в стилі "сталінського ампіру", які дуже вдало вписалися в образ нового Хрещатика. Зміні піддалася й головна площа Києва, яка зараз зветься майдан Незалежності.У ці дні кияни й гості міста можуть неквапом прогулюватися по Хрещатику, тут влаштовуються різні змагання, вікторини, на Хрещатику проходить і пісенний турнір, який транслюється в прямому ефірі, "Караоке на майдані", часто можна почути мелодії у виконанні волинки, кобзи, бандури. У теплу пору року можна відпочити, присівши на одну з лав, у розташовані вздовж Хрещатика, у тіні каштанів.
Объяснение:
Константин Ревин
Мій улюблений вид спорту - це волейбол. Саме в цьому спорті я надзвичайно гарний і спритний. Волейбол для мене - це не просто захоплення чи хоббі, це - моє життя, без якого мені було б не просто нудно, було б просто нецікаво жити і я б зростав ледачим і не розвиненим фізично.
Волейбол - дуже цікавий вид спорту, і там, в принципі як і у всіх іграх, є свої власні правила, яким треба підкорятися. У волейболі потрібно бути не просто швидким, потрібно бути спритним і мати досить добре розвинену реакцію. Реакція важлива, хоча б тим, що якщо не хочеш отримувати по обличчю треба буде ловити м'яч швидко і відразу.
Я граю у волейбол найчастіше в школі, але ще раніше я ходив в спеціальну секцію спортивну. Волейбол - це важлива частина мого життя. Я граю в нього досить багато, а тому мені здається, що я надзвичайний професіонал - фахівець цієї справи.