1. Укажіть числівник
а) тричі; б) трійня;
в) п’ять; г) трійка.
2. Позначте збірний числівник
а) три; б) тридцять дев’ять;
в) триста; г) тринадцятеро.
3. Виділіть рядок, у якому всі числівники кількісні
а) один, одна друга, другий;
б) двоє, двадцять, дві третіх;
в) вісім, восьмеро, восьмий;
г) сім, сьомий, сімдесят.
4. Знайдіть форму давального відмінка числівника сто
а) сто (лікарів); б) ста (лікарям);
в) ста (лікарів); г) ста (лікарями).
5. Збірний числівник можна утворити від числівника
А дванадцять
Б одна п’ята
В вісімдесят
Г двадцять чотири
6. Потребує редагування речення
А До кімнати запросили п’ятьох дітей
Б На конференції виступали два професори.
В Троє ведмежат гралися на галявині.
Г У зошиті не вистачало троє сторінок.
7. Букву И на місці пропуску треба писати в усіх іменниках рядка
А два зошит.., три четвертих метр..
Б одна друга частин.., три комп’ютер..
В три апельсин.., одна друга гектар..
Г тридцять два поверх.., півтора грам..
8. Виділіть рядок, у якому всі числівники порядкові
а) п’ять, вісім, сто;
б) шостий, сьомий, сотий;
в) одні третя, восьмеро, девять.
г) трійко, одна п’ята, восьмий
9. Правильною є форма орудного відмінка
А семидесятьма
Б сімдесятьма
В сімомадесятьма
Г сьомадесятьма
10. Запишіть числівник п’ятсот дев’ятий у давальному відмінку.
ответ: - Настю, привіт!
- Ой, здрастуй, Олено.
- Я тебе вже стомилася шукати! Хотіла запитати дещо.
- Ну то питай, але скоріше, бо скоро дзвоник.
- Добре. Всі говорять, що ти багато читаєш.
- Ну полюбляю, а що?
- Та скоро канікули і не знаю, що мені робити. Набридло вже фільми та телепередачі дивитися. Подумала, може ти порадиш що почитати?
- Може й пораджу. Ти скажи мені ось що, подобаються українські чи зарубіжні письменники?
- Та я й не знаю. Мабуть зарубіжні.
- Ну тоді спробуй прочитати "Пригоди Тома Сойера" Марка Твена. Особисто мені сподобалось.
- Обов'язково прочитаю
-Тоді поділишся враженнями.
- Звичайно!
- Бувай.
- Ще раз дякую. Бувай!
сто — i мало ïх. Ворог — i один — багато. Д.
Бiлоус. У будинку людського щастя дружба зводить стiни, а любов
утворює купол. У цих словах К. Пруткова образно визначена роль
дружби в людських стосунках. Нинi, коли час збiгає надзвичайно
швидко, коли ритм життя набуває шаленого темпу, коли не
вистачає часу для спiлкування, а телебачення подекуди
замiнює людське спiлкування — чи актуальнi питання глибоких,
вiдданих дружнiх взаємин? Чи не замiщуються цi вiдносини
поверховими приятельськими, якi засновуються на спiльностi справ i
вiдпочинку? Дружба ушляхетнює життя, ïï шанували та
возвеличували мислителi давнини. Дружба, в оцiнцi Аристотеля, —
найнеобхiднiше для життя: адже нiхто не волiє жити без друзiв,
навiть якби вiн мав усi iншi багатства. Далi вiн роз'яснював:
Дружба ле тiльки неоцiненна, а й прекрасна — ми уславлюємо I того, хто любить своïх друзiв, мати багато друзiв — це чудово, а деяким навiть ! здається, що бути хорошою людиною i другом — це одне й те саме.Надзвичайно високо оцiнюється дружба в украïнськiй культурi й ментальностi. Розкриваючи велику силу дружби, Григорiй Сковорода наводить слова Плутарха:
Дружба, супроводжуючи життя, не тiльки додає втiхи й чарiвностi свiтлим його сторонам, а й зменшує страждання, i Бог, додавши до життя дружбу, зробив так, щоб все було радiсним, приємним i милим, коли друг поруч i разом iз вами втiшається. I як би пiдлесник не кував лихо, використовуючи насолоди i приємностi, треба знати, що вiн нiчого радiсного не вносить у дружбу.Сковорода навчав бути обачливим у виборi друзiв. Звичайно, час вносить своï корективи, але такi поняття, як дружба, любов завжди залишатимуться найвищими цiнностями. Вони являють собою якийсь таємничий процес, який неможливо запрограмувати, наповнюють життя радiстю спiлкування, взаєморозумiння, емоцiйно збагачують його. ”' У психологiï поняття дружба визначається як стiйкi iндивiдуально-вибiрковi мiжособистiснi вiдносини, якi характеризують взаємну прихильнiсть ïх учасникiв, взаємнi очiкування вiдповiдних почуттiв та вiддання переваги. Розвиток дружби передбачає слiдування ïï неписаному кодексу, що стверджує необхiднiсть взаєморозумiння, вiдвертостi та щиростi. Вона передбачає довiрливiсть, активну взаємодо взаємний iнтерес до справ та переживань iншого, щирiсть та безкорисливiсть почуттiв. Серйознi порушення кодексу дружби ведуть до ïï припинення, або до поверхових приятельських стосункiв, або навiть до перетворення дружби у ïï проз и лежнiсть — ворожiсть. Найбiльшоï iнтенсивностi досягає дружба в юнацькi роки та в перiод ранньоï зрiлостi, коли вiдзначається виняткова значущiсть вiдносин iз друзями, найбiльша частота зустрiчей i найбiльший обсяг спiльно проведеного часу. При цьому вiдносини мiж друзями наповненi глибоким емоцiйним змiстом i часто зберiгаються протягом усього життя.
Дружба виступає iнодi своєрiдною формою психотерапiï.
Вона дозволяє висловити потаємнi почуття, якi переповнюють
людину, та знайти пiдтримку тих, хто подiляє ïï думки.
Для мене друзi мають дуже велике значення. Це найдорожчi люди пiсля
батькiв. З ними я завжди можу бути вiдвертим. Разом iз друзями я швидше
знаходжу розв'язання будь-якоï проблеми, з ними легше виконувати
усiляку роботу, радiснiше проводити вiльний час. Я цiную своïх
друзiв, намагаюся не сваритися з ними й допомагати ïм завжди, коли
виникає потреба. Тож справдi, як стверджує украïнське
прислiв'я, людина без друзiв — що дерево без корiння.