1. Укажіть правильні ознаки другорядних членів речення.
 А Пояснюють головні члени речення.
 Б Відповідають на одне питання, виконують одну синтаксичну функцію.
 В Залежать від одного слова у реченні.
 Г Обов’язково належать до однієї частини мови.
2. Укажіть вид обставини, вжитої у реченні І як усі лечу з землею в далечінь…
(Є. Плужник).
 А Міри і ступеня.
 Б Місця.
 В Мети.
 Г Умови.
3. Укажіть вид обставини, вжитої у реченні Нові люди міркують по-новому.
 А дії.
 Б Міри і ступеня.
 В Місця.
 Г Часу.
4. Укажіть вид обставини, вжитої у реченні За таких чуток можна вигадати
цілі казки!
 А дії.
 Б Міри і ступеня.
 В Умови.
 Г Допустові.
5. Укажіть вид обставини, вжитої у реченні Дорога була зіпсована до кінця.
 А Міри і ступеня.
 Б Причини.
 В Мети.
 Г Умови.
6. Укажіть речення, у якому правильно розставлені розділові знаки.
 А Після грози в оту ніч, випали ще дощі тихі з сонцем (А. Головко).
 Б Сонце зійшло, і не пекло, як по обіді.
 В Залишившись наодинці він довго міркував про життя.
 Г І буде так: пшеницями зійде кров, і пізнають, яка на смак любов (Є. Плужник).
7. Укажіть речення, у якому неправильно розставлено розділові знаки.
 А Кобзар тужив за рідним краєм, рідною мовою, перебуваючи за межами
Батьківщини (З листа до М. Шевченка).
 Б Під вікном у старомоднім комоді, улюбленім меблі Докії, ви м у пані,
і в такій самій ще зовсім гарній шафі тримає Докія неабиякі святочні спідниці
свої і чорні дорогі сердаки свого мужа і своєї доньки (О. Кобилянська).
 В Коло відокремленої громадки хатин, мов коло, своєї служби стоїть і панський
дворик… (О. Кобилянська).
 Г В степу на сході сонця по всіх ярах та виярочках вилежуються тумани (Гр.
Тютюнник).

8. У реченні Почалися виступи, що позначилися на довгій, але блискучій
спортивній кар’єрі… (І. Конончук) слова довгій і блискучій належать…
 А До узгоджених однорідних означень.
 Б До неоднорідних означень.
 В До однорідних додатків.
 Г До однорідних обставин.

на полотні зображено один з перших днів зими. вона тільки почалася, дощі припинилися і поступилися місцем снігу. двоє дітей вийшли на вулицю, і на їхніх обличчях помітна радість і захват від того, що, нарешті, пішов сніг і накрив все навколо своїм білим покривалом. вони стоять на ґанку і з захопленням дивляться на перший сніг. тепер їх чекають зимові веселощі: катання на санках, лижах і ковзанах, ліплення сніжок та сніговика.

дівчинка так поспішала помилуватися на снігопад, що вискочила в тонкому платтячку, накинувши поверх нього лише шаль. її молодший брат одягнувся тепліше — він стоїть в пальто і зимовій шапці. обличчя дівчинки звернуто вгору, вона посміхається, насолоджуючись змінами у природі. а хлопчик дивиться на те, як сніг вкриває все довкола, зосереджено розмірковуючи над тим, яку з зимових забав обере в першу чергу.

але ці двоє не єдині, хто вийшов привітати перший сніг. сусідський хлопчик теж вибіг на вулицю порадіти снігопаду.

сильного морозу поки немає. це видно по тому, що в невеликій калюжі сніг тане, створюючи на білосніжному килимі чорну пляму.

перехід осені в зиму зображений через використання світлого фону і теплих тонів. старі будинки й брудні вулиці швидко стають білими та ошатними. дивлячись на цю картину, відразу згадуєш ту радість і підйом, які відчуваєш, коли перший сніг йде за твоїм вікном. сюжет її зрозумілий кожному, адже така проста радість, як перший сніг, доступна кожній людині.

митець ніби проводить паралель між дитячою простотою і чистим білим снігом, адже вони ще не розучилися радіти таким речам, як сніжинки, що повільно з неба.

оїй родині багато традицій і деякі з них навіть мені дивними. я вважаю, що у кожної сім’ї повинні бути свої традиції, так як саме вони об’єднують рідних людей. традиції дозволяють нам почути голос предків, відчути їх поруч з нами. наприклад, в моїй родині щороку на великдень бабуся будить всіх рано вранці і відрізає всім по пасочці і дає по яєчку, після чого ми можемо потім назад лягти спати і додивитися свій сон. мені так і не відомо, чому в цей день треба так рано вставати, а бабуся каже, що так було в її дитинстві і тепер вона повторює весь цей ритуал за мамою.

ще одна традиція, яка мені більше до душі – це щороку першого вересня зустрічатися з близькими родичами і сидіти в кафе. я розумію, що всі в цей день гуляють, але саме ми запрошуємо родичів. це став саме той день, коли ми хоча б раз на рік можемо зустрітися і поспілкуватися. також у моєї бабусі є стереотип про те, що новий рік необхідно зустрічати в новому одязі, щоб рік був щасливим, тому ми завжди одягаємо на себе нові сукні. ще є одна кумедна традиція, яка по ідеї не повинна була нею стати: як тільки ми всією сім’єю збираємося на риболовлю і їдемо туди, то мама забуває нагадати татові про те, щоб він захопив з собою снасті. у підсумку виходить, що ми виїжджаємо просто відпочити куди – небудь в гарне місце, так і не наловивши риби.

всі ці традиції по-своєму забавні і незрозумілі, але це традиції моєї родини і мені вони подобаються. ти вже знаєш точний день, коли все здійсниться і чекаєш його, тобі стає забавно від того, що твої батьки часом бувають неохайними, хоча самі вчать тебе таким не бути. я дуже люблю свою сім’ю і поважаю її традиції. мені дуже хочеться, в майбутньому, перейняти деякі традиції зі своєї сім’ї і перемістити їх у вже свою нову створену сім’ю.