1. Укажіть правильне твердження.
Уточнюючими називають члени речення, які:
а) розширюють зміст речення;
б) звужують зміст речення;
в) уточнюють або пояснюють зміст головного чи другорядного члена
речення;
г) конкретизують зміст сказаного.
2. Укажіть правильне твердження.
Відокремлюватися можуть:
а) підмет, присудок, обставина;
б) додаток, означення, обставина;
в) підмет, присудок, означення;
г) підмет, додаток, обставина.
3. Яким відокремленим членом речення є виділені в реченні слова?
Тут, під кронами білих розпашілих каштанів, причаїлися наші, повні
щастя, літа. (Д. Луценко)
а)відокремлене означення;
б) відокремлена уточнююча обставина;
в) відокремлений додаток;
г) відокремлена прикладка.
4. Укажіть речення, у якому відокремлене означення виражене
дієприкметниковим зворотом.
а) Зачаровані подорожні сиділи й мовчали. (М. Коцюбинський)
б) Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав. (П. Панч)

в) В імлистій далині, осяяні срібним промінням місячним, стояли широкі
лани золотого жита та пшениці. (М. Коцюбинський)
г) А он старе Монастирище, колись козацькеє село. (Т. Шевченко)
5. Укажіть речення з відокремленим додатком.
а) Нікого тут нема, крім мене й господині. (М. Рильський)
б) Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні. (Панас
Мирний)
в) Гей, був у Січі старий козак, на прізвище Чалий. (Нар. творч.)
г) І от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої. (О. Гончар)
6. Укажіть речення, у якому відокремлена обставина виражена
іменником з прийменником.
а) Співають усі, за винятком Ліни Яцуби, дочки відставника… (О. Гончар)
б) Незважаючи на вітрець, робилося душно. (Г. Тютюнник)
в) Звучав потемнілий дзвін, пудів на тридцять. (М. Стельмах)
г) У лісі, опріч мене, є ще хтось. (Є. Гуцало)

Привіт! Як справи?

- Доброго ранку! Нарешті зустрілися, сто років не бачилися! В мене все добре. Як ти?

- У мене теж все гаразд.

- Куди підемо?

- Можна у кіно, парк чи кафе. Тож обирай.

- Тоді я пропоную спочатку прогулятися до парку, а пізніше можна буде відвідати одне затишне кафе.

- Ну, то добре, ходімо вже. Розповідай, як твої успіхи у навчанні

- Усе добре, потроху просуваюся.

- Як не дивно, але в мене теж саме.

- Тож усе, як завжди.Ого вже 13 година мені потрібно йти!

-Куди?

-Ми з мамою йдемо у кіно.

-Я сподіваюся що ми ще зустрінемося.Бувай!

-Бувай!

Моя мама – найкраща мама у світі. І її руки випромінюють добро та світло. Колись вони сповивали мене і гойдали. А потім допомагали робити перші кроки. Вони заспокоювали мене, коли щось не виходило. Потім мамині руки перший раз збирали мені портфелика до школи. Мама тримала мене за руку, коли вела у перший клас.

Коли я хворію, мама обов’язково пригорне мене до себе, приголубить. Вона робить мені гарячий цілющий чай, приносить ліки. Ії ніжні руки, мабуть, вміють лікувати, і скоро я вже одужую.

Мамині руки трудящі,  вони не знають спокою. Ці руки дуже рідко відпочивають. З ранку до вечора вони трудяться: на роботі, вдома. Своїми добрими руками мама готує нашій родині  смачні сніданок, обід та вечерю. Вона турбується про нас не тільки словом, але й справами. Я навіть знаю слова з пісні, що присвячені маминим рукам: «Мамині руки - колиска моя. Хліб у долонях, що сонцем сія».

Ми не завжди цінуємо  все, що для нас робить мама. Часом ми не слухаємося її, погано себе поводимо, або забуваємо подякувати за її турботу. Але дар від маминих рук – найдорожчий у світі. І про це потрібно пам’ятати. Дуже важливо віддячувати мамі за ласку її добрих рук. Можна до й по господарству, власноруч змайструвати  для неї подарунок, принести їй якісь солодощі. Можна навіть просто підійти та поцілувати її теплі руки. І сказати слова подяки.