1)Укажіть речення, у якому вжито збірний числівник * А На другий раз тобі наука: не ходи в ліс без дрюка.
Б Де два козаки, там три гетьмани.
В У два голоси одну пісню співаємо.
Г У двох матерів по п’ятеро синів.
2) Укажіть рядок, у якому всі числівники дробові *
А сто п’ятий, сімдесят, півтораста
Б три цілих дві десятих, дві цілі і три п’ятих, одна сьома
В тринадцятеро, одинадцятий, сто двадцять
Г вісімдесят, дев’яносто два, двадцять сьомий
3) Укажіть рядок, у якому всі числівники пишуться разом *
А сто/п’ятий, дев’яносто/два, тридцять/дев’ять
Б сім/надцятий, дві/третіх, вісім/надцять
В дев’ят/сот, дев’ят/надцять, п’ят/десят
Г шести/тисячний, одна/шоста, три/надцятий
4) Укажіть рядок, у якому числівник з іменником узгоджено правильно *
А троє кімнат
Б п’ятеро стільців
В двоє окулярів
Г шестеро пташенят
5) Укажіть рядок, у якому всі числівники складні *
А три цілих і п’ять сотих, семеро, дві сьомі
Б тридцять шість, дев’яносто один, шістдесят третій
В сто двадцять третій, п’ятнадцять, сорок п’ять
Г одинадцять, чотириста, вісімсот
наплічник: на - префікс, пліч - корінь, н- суфікс, ик - суфікс, закінч. нульове. спільнокореневі до нього: плече, плечевий.
передгрозовий: перед - префікс, гроз - корінь, ов - суфікс, ий - закінчення. спільнокореневі: гроза, грозовиця
післявесняний: після-префікс, весн - корінь, ян- суфікс, ий - закінчення
спільнокореневі: весна, веснянка, веснонька, весняний
беззмістовний: без - префікс, зміст - корінь, ов - суфікс, н - суфікс, ий - закінчення.
спільнокореневі: зміст, змістовний,
високо: вис - корінь, ок - суфікс, о - суфікс. закінчення не має ніякого, бо це - незмінне слово. спільнокореневі: високий, висота, вись.
швидко: швид - корінь, к - суфікс, о - суфікс, закінчення не має. спільнокореневі: швидкий, швидкісний, швиденько
Відповідь:
1. Визначте рід наведених іменників.
Шимпанзе \чол, степ \чол, какаду \чол, конферансьє \чол, попурі \сер, інкогніто \чол, пап’є-маше \сер, каре \сер, каротель \жін, Міссісіпі \жін, Нагасак \сері, Сочі \сер.
2. Розподіліть на групи за значенням іменники, які мають тільки форму однини чи множини:
множинні поняття: Окуляри, шашки, макарони, ножиці, солодощі, духи,
збірні поняття: ганчір’я, юнацтво,
назви речовин: масло, молоко,
назви почуттів: чуйність,
власні назви: Харків,
мають форми однини і множини: грак, обрізки, авто, буря, океан.
3. Запишіть наведені іменники у формі
А) родового відмінка однини:
КамЕнЮ (МАТЕРІАЛУ) - камЕнЯ (ПРЕДМЕТА) , паркУ, викладачА, стОлА і столУ, телефонА, мармурУ, кущА, кленА;
Б) родового відмінка множини:
СуддІВ, площ , статЕЙ, верстІВ, губІВ і губ, меж , сІл;
В) орудного відмінка однини:
ТушШЮ, верф'Ю, радістЮ, нехворощЮ, галузЗЮ, любов'Ю, Об'Ю;
Г) кличного відмінка однини:
ПрезидентЕ, МаріЄ, ІгорЮ, орлЕ, піснЕ, хлопЧЕ.
4. Розподіліть подані іменники за відмінами та групами
1 в. тверда: Вітчизна, стіна; мішана: миша, груша,
2 в. тверда: Сибір, Данило, село(сер.р.); м'яка: Король, в’язень, мерехтіння(сер.р.)
4 відміна: ім’я, гуся
5. З’ясуйте розряди прикметників за значенням і граматичними особливостями.
Якісні: залізна хода, залізний гомін, вікова тиша, прекрасні люди, вовчий погляд, крилатий труд, дзвінкий голос, срібні сурми, шовкові трави, молочні ниви, білосніжний пух, сріблясте море
Відносні: Залізний ключ, вовча шапка, срібна каблучка, осінній холодок, шовкові шати, молочні продукти, батьківський поріг, верболозові кущі
Присвійні: Лесин зошит, вовчі зуби, мамина пісня
6. Утворіть від прикметників, де можливо, форми вищого й найвищого ступенів порівняння.
Великий - більший, найбільший, якнайбільший, щонайбільший; здібний - здібніший, більш здібний, менш здібний, найздібніший, найбільш здібний, найменш здібний, якнайздібніший. щонайздібніший; малий - менший, найменший, якнайменший, щонайменший; старий - старіший, більш старий, менш старий, найстаріший, найбілш старий, найменш старий, якнайстаріший, щонайстаріший; юний - не утворює; цікавий - цікавіший, більш цікавий, менш цікавий, найцікавіший, найбільш цікавий, найменш цікавий, якнайцікавіший, щонайцікавіший; молодий - молодший, більш молодий, менш молодий, наймолодший, найбільш молодий, найменш молодий, якнаймолодший, щонаймолодший.
7. Від наведених іменників утворіть прикметники за до суфікса -ськ-.
РиЗЬКИЙ, ЛадоЗЬКИЙ, КазбеЦЬКИЙ, греЦЬКИЙ, КобеляЦЬКИЙ, ВоронеЗЬКИЙ, СиваСЬКИЙ, казахСЬКИЙ.
Частина 2
1. Визначте рід наведених іменників.
Сочі \СЕР, біль \чол, фойє \сер, собака \чол, дріб \чол, накип \чол, Умань \жін, путь \жін, продаж \чол, Калахар \жіні, тюль \чол, Тбілісі \сер.
2. Розподіліть на групи за значенням іменники, які мають тільки форму однини чи множини:
множина: Сіни, фінанси, консерви, тропіки, висівки, проводи, двері
однина: Буг, сміливість, сіль, пиво, Шевченко, масло, верб’я, дрімота, молодь.
вживаються в однині й множині: маля, какаду
3. Запишіть наведені іменники у формі
А) родового відмінка однини:
ДвигунА, бузкУ, деревійЮ, мОстА і мостУ, ярУ, поясА, університетУ, підручникА;
Б) родового відмінка множини:
ЛазЕнЬ, війн, Ігр, сосЕн, шабЕлЬ, ванн, днІВ, болгар;
В) орудного відмінка однини:
НенавистЮ, сілЛЮ, кіновар'Ю, мідДЮ, тінНЮ, АделЛЮ, кров'Ю, вірністЮ;
Г) кличного відмінка однини:
ПаннО, дідусЮ, друЖЕ, ОлегУ, жЕнцЮ, братЕ, ЛюбовЕ.
4. Розподіліть подані іменники за відмінами та групами
1 ВІДМІНА: пісня, Вікторія - М'ЯКА; Микита - ТВЕРДА; вежа - МІШАНА.
2 ВІДМІНА: суходіл, вітчим, дитятко - ТВЕРДА; обличчя, Гриць,край - М'ЯКА
3 відміна: вість, кість
4 ВІДМІНА: Лоша, дитя,
5. З’ясуйте розряди прикметників за значенням і граматичними особливостями.
ЯКІСНІ: залізна хода, залізний гомін, вікова тиша, прекрасні люди, вовчий погляд,крилатий труд, дзвінкий голос, срібні сурми,шовкові трави, молочні ниви,білосніжний пух, сріблясте море
ІДНОСНІ: Залізний ключ, вовча шапка,вовча шапка,осінній холодок, срібна каблучка, шовкові шати,молочні продукти, молочні ниви, батьківський поріг,верболозові кущі.
ПРИСВІЙНІ: Лесин зошит,вовчі зуби, мамина пісня
6. Утворіть від прикметників, де можливо, форми вищого й найвищого ступенів порівняння.
гарний: гарніший, більш гарний, менш гарний, найгарніший, щонайгарніший, якнайгарніший, найбільш гарний, найменш гарний; охайний - охайніший, менш охайний, більш охайний, найохайніший, найменш охайний, найбільш охайний, якнайохайніший, щонайохайніший; незвичайний - не утворює ступенів порівняння; дешевий - дешевший, більш дешевий, менш дешевий, найдешевший, шонайдешевший, якнайдешевший, найбілш дешевий, найменш дешевий; бузковий - не утворює ступенів порівняння.
7. Від наведених іменників утворіть прикметники за до суфікса -ськ-.
ЧеСЬКИЙ, волоСЬКИЙ, узбеЦЬКИЙ, ГалиЦЬКИЙ, чуваСЬКИЙ, таджиЦЬКИЙ, ПариЗЬКИЙ, СтрасбурЗЬКИЙ.
Пояснення: