1. Укажіть речення, яке складається із чотирьох частин:
А Букет півоній, які мати несла в руці, поширював п’янкий запах – власне, в руках її наче
вигойдувався букет тонких пахощів.
Б У темряві траплялись ягоди, але вони проходили мимо дивною ходою, начебто теж ступали по
дну прозорої річки, яка обтікала їх з усіх боків хвилями тугого повітря.
В І хоч зараз гудки вже відмінено, проте Віруньці й досі вони часом озиваються з душі, адже під
спів цих гудків привело її кохання на Зачіплянку.
Г Було це десь там, біля Таврії, в степах, де гнеться ковила, де обрій піниться отарою.
2 . Складне речення із сполучниковим підрядним і безсполучниковим зв’язком – це
А Ти до мене прийшла не із казки чи сну, і здалося мені, що стрічаю весну. (В.Симоненко);
Б На світі у кожного сонце своє; любенько живеться, як сонечко є. (В.Александров);
В З вітром шепочуться квітки, пісня дзвенить про любов, і над свічадом ріки місяць примарний
зійшов. (В.Сосюра)
Г Вітер на травах квітне, і хвиля у берег б’є, бо в серці моєму рідне було і сьогодні є...
(В.Підпалий)
3 . Складне речення із сполучниковим сурядним і безсполучниковим зв’язком - це
А Достигло літо, налилося жито, і звідусіль ідуть чужі женці. (О.Ольжич.);
Б Б’ється серце чуло, як світиться вікно – все давно минуло... (В.Сосюра.);
В Отак мені привиділось сьогодні, коли вертавсь уранці від ріки: каштан – неначе церква великодня.
(Є.Гуцало).
Г Шкільне минуле в пам’яті озвалось: писав я «мати» в зошиті, й мені таким широким слово це
здавалось, що думав я — воно у множині. (А. Бортняк)
4. Складне речення із сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язком - це
А Земля в обіймах супокою, їй дня, що згас, не повернуть. (В.Сосюра.);
Б Знаю я, моє не згасне ім’я: кров свою віддав пісням моїм я, що мене продовжать у житті. (В.Сосюра.);
В Вже травень засвітив свічки каштанів білі, і йде в квітках весна у рідному краю, я так його люблю, що
передать не в силі в закоханих словах усю любов мою! (В.Сосюра.).
Г вали півні опівнічні, і село потонуло у сні, тільки ніч, безовидна, як вічність, не дає забутися
мені.( І. Гнатюк)
5. Схемі [ ], [ ], і [ ]. відповідає така складна синтаксична конструкція:
А Над річкою в чистім полі могила чорніє де кров текла козацькая, трава зеленіє. (Т.Шевченко.);
Б Мелькають червоні жупани вирує кипить Дніпро і Байда стріляє в султана підвішений за ребро.
(В.Симоненко); В Розвалювалася темрява коли з-під неї виходила земля і вилітав жайворонок.
(М.Стельмах.).
Г Людське життя не заміліє зробіть лиш те що по усі хто про безсмертя мріє хай схиляться до
споришу.( М. Руденко)
Сізіфова праця. Фразеологізм має цікаве походження. За оповідями колись давно жив чоловік, який погано ставвився до життя. Прийшла якось до нього смерть й захотіла забрати його. Проте чоловік викрутився сказавши що мусить віддатим всі борги. Так чоловік зміг три рази надурити смерть на четвертий вона йому не повірила й чоловік повязав її й кинув в підвал. Побачив Бог що люди не помирають й почав шукати смерть. Знайшовши її він розгнівавшись на чоловіка сказав що тиой буде в пеклі доки не викотить камінь на гору.Сам фразе ологізм означає марна праця.
Объяснение:
– Привіт, Олеже!
– І тобі, Дмитро!
– А знаєш, в нашому класі новий хлопець з’явився, звуть Зураб. Він з Грузії приїхав. Так йому не треба контрольну з української писати.
– Чому?
– Так він мови ще як слід не вивчив!
– А в Грузії як розмовляють?
– Тю, Олеже, ти смішний! Його рідна мова – грузинська! Проте він ходить на уроки з української мови, намагається вправи виконувати.
– Ну правильно, українську мову йому треба вивчати. Він же переїхав тепер до українців, а в нас рідна мова – українська…
Объяснение: