1. Укажіть схему, яка відповідає поданому реченню з прямою мовою: І
щоразу, виймаючи хлібину з печі, бабуня шепотіли: «Який наш хліб, таке й
наше життя» (Б.Харчук).
а) «П», – а.
б) А: «П».
в) «П, – а, – п».
г) А: «П», – а.
2. Позначте розділовий знак, який ставлять після прямої мови,
розміщеної перед словами автора.
а) крапка з комою;
б) кома, тире;
в) крапка;
г) двокрапка.
3. Позначте, як вимовляються слова автора, коли вони стоять перед
прямою мовою.
а) трохи прискорено і з пониженням голосу;
б) з пониженням голосу та невеликою паузою;
в) з підвищенням голосу й уповільнено;
г) з підвищенням голосу та великою паузою.
4. Позначте речення з непрямою мовою.
а) Той дивується: «Якийсь нерозумний купець!» (Є. Шморгун)
б) Синиця славу розпустила, що хоче море запалить... (Л. Глібов)
в) Надзвичайна мова наша є таємницею (В. Сухомлинський).
г) Отже, Шевченко замість пензля взявся за слово (Г. Хоткевич).
5. Позначте сполучник, за до якого розповідне речення прямої
мови замінюють непрямою мовою.
а) що;
б )як;
в) де;
г) коли.
6. Укажіть правильне визначення поняття «цитата»:
а) дослівний уривок із тексту, за до якого підтверджується чи
пояснюється певна думка;
б) чуже мовлення передане не дослівно, а лише із збереженням основного
змісту;
в) окреме висловлювання учасників діалогу;
г) уривок із тексту, переданий не дослівно, а лише зі збереженням
основного змісту.
7. Установіть відповідність між схемами та реченнями з прямою
мовою.
а) Найменший потис йому руку й сказав: «Ми з суходолу!»
(М. Трублаїні)
б) «Хто тут живий?» – гукнув вершник (Л. Письменна).
В) «А-а, вернувся, шибенику! – привітав сина по-своєму. –
Де ж ти стільки років пропадав?» (М. Яровий)
г) «Велике вам вигукнула Орися і кинулась до
дверей (І. Жиленко).
ґ) Але несподівано він сказав Ігорю: «Ти йди, а ми тут
посидимо» (Вс. Нестайко).

1. А: «П».
2. А: «П!»
3. «П! – а. – П?»
4. «П?» – а.

8. Установіть відповідність між схемами та реченнями з прямою
мовою.
а) «Значить так, у гості? – усміхнувся дід Салимон. –
Будь ласка Вс. Нестайко)
б) «Що це тобі не спиться, Даньку?» – здивувалась мама (Ю.
Збанацький.
В) «І то правда, – відповів бригадир і загукав скільки сили: –
Гей, товаришу Харитоне!» (І. Сенченко)
г) «Як чудесно, – думала Орися, – що тепер мамі є де
відпочити...» (І. Жиленко)
ґ) «Ей, Хведьку, вчись! Ей, схаменись!» – так панотець казав
своїй дитині (П. Гулак-Артемовський).

1 «П!» – а.
2 «П?» – а.
3 «П, – а, – П...»
4 «П? – а...– П!

1. Першим цегляним храмом Київської Русі була Десятинна церква, яка споруджена князем Володимиром Великим наприкінці X століття. 2. У середній частині пекторалі зображено великі квіти, які оздоблені блакитною емаллю та скульптурними фігурками птахів (М. Русяєва). 3. Парк «Софіївка» — розкішний дарунок чоловіка своїй обраниці, символ нев'янучого кохання, який створений заради й на славу цього почуття (О. Седак). 4. Композиція парку складається з водної системи — озер, водоспадів і цілої мережі каналів, що пов'язані з архітектурним комплексом (О. Седак). 5. Неподалік Сорбонни стоїть найстаріший храм Парижа (Святого Юліана Бідного),який зведений за наказом Генріха І, чоловіка Анни Ярославни (О. Балабко). 6. Заходимо до напівосвітленого храму, який сповнений музикою органа (О. Балабко). 7. Люди, які були доведені до відчаю здирництвом Святополкових урядників,почали громити маєтки лихварів, воєвод та всіх багатіїв (М. Слабошпицький). 8. Пахла травами наддніпрянська земля, яка була зволожена нічною прохолодою. (І. Пільчук).

1. Срібна булава, що блищала в

дужій руці запорозького кошового отамана, нагадувала всім про велику владу ватажка.

2. Кожен, хто потрапляє в «Софіївку», немов переноситься в іншу епоху.

3. Усе, що переповнює душу скрипаля-віртуоза, важко передати словами.

4. З-понад дерев, що за хатою, уставала грозова хмара.

5. Той,хто вільно послуговується всім

багатством фонду крилатих слів, активно використовує їх, завжди справляє враження культурної,освіченої, компетентної людини.

6. Пісні, що народилися на Лемківщині й Наддніпрянщині, Закарпатті й Поліссі, Слобожанщині й Галичині, були однаково улюблені, рідні для всіх українців.

7. У темно-синій далині, що з кожною хвилиною світлішала, чорними силуетами виднілися нафтові вишки.

Схема однакова для всіх речень

[, ( ),].

В таких дужках( ) ми пишемо сполучник. Наприклад, у реченнях 1,3,4,6,7 сполучник що, а в 2,5-хто.

Те, що в дужках в самому завданні, підрядні частини, тому їх виділяємо комами з обох боків, адже вони знаходяться всередині речення.

Високо вгорі сліпучо зблискують крилами голуби. Хтось їх ганяє(присудок) , підіймає(присудок) обережно над собором(додаток), над валуванням(додаток) заводських димів. У понадхмар’ї(обставина), у чистих висотах(обставина)  добувають розумні птахи  собі свіжого повітря ковток. Вони то згаснуть(присудок), то знову виринуть(присудок) у тій  буро-оранжевій повені і, мов рибки, трепещуть (присудок)у ній, набираючи висоту. То зникнуть(присудок) у хмарі, то знову сріблясто затріпочуться (присудок),зблиснуть(присудок), мов іскринки... Ось вони розтанули (присудок) , зникли(присудок), а по якійсь хвилі знов засріблилися(присудок), мов біле листячко, розвіяне вітром у буро-червоній хмарі. Вперто підіймаються (присудок)вони над собором і його наче витягують (присудок)за собою ,тягнуть(присудок) у небо  разом з його банями і шпилями.  

    За О.Гончаром.

Объяснение: