1. Укажіть, у якому рядку всі слова дієслова:
а) написати, написаний, написавши, написання;
б) писане, писали, писано, писавши;
в) пишуть, писали, писатимуть, будуть писати;
г) напис, підпис, запис, перепис.
2. Укажіть рядок, у якому всі дієслова з часткою не пишуть разом:
а) не/покоїти, не/зчутися, не/обминати, не/сказати;
б) не/злюбити, не/здійснити, не/списати, не/мати;
в) не/вгавати, не/притомніти, не/навидіти, не/волити;
г) не/славити (зневажати), не/покоїтися (турбуватися), не/добавити, не/дочувати.
3. Укажіть серед поданих слів дієприкметник:
а) тремтливий:
б) тремтячи;
в) тремтіти:
г) тремтячий.
4. У якому рядку всі дієприкметники активного стану?
а) Задуманий, прочитаний, літаючий, сидячий;
б) посивілий, падаючий, крокуючий, сяючий;
в) посинілий, лежачий, підбитий, знесений;
г) заражений, замислений, стоячий, забруднений.
5. У якому рядку всі дієприкметники пасивного стану?
а) Змелений, схвалений, зварений, намальований;
б) зволожений, зів’ялий, знесилений, зібраний;
в) пожовклий, осяяний, почорнілий, випечений;
г) розв’язаний, змелений, дихаючий, діючий.
6. Укажіть речення з дієприкметниковим зворотом:
а) Степ, оповитий тишею, дихав пахощами.
б) Скошена запашна трава сохла під сонцем
в) Теплий квітневий вечір стояв над селом.
г) Обімлілі голі кущі гойдалися під вітром.
7. Укажіть рядок, у якому усі слова — дієприслівники:
а) сказати, написати, створити, зустріти;
б) ходять, думають, малюють, кажуть;
в) сказаний, створений, думаючий, ходячий;
г) пишучи, зустрічаючи, малюючи, кажучи.
8. Слід відокремлювати одиничний дієприслівник у реченні:
a) Вона ще довго тут стояла причаївшись.
б) Лінивий спить сидячи.
в) Утомившись мати прилягла.
г) Сестра ходить гукаючи.
9. У якому рядку допущено помилки в утворенні ступенів порівняння прислівників?
a) дружніше, активніше, менш сильно;
б) найбільш докладніше, більш натхненніше, найменш швидше;
в) найменш красиво, більш грамотно, найупевненіше;
г) більш впевнено, холодніше, менш морозно;
10. Через дефіс слід писати всі прислівники в рядку:
a) по/третє, на/одинці, у/цілому;
б) на/останок, по/братськи, по/українськи;
в) по/дружньому, раз/у/раз, де/не/де;
г) по/юнацьки, по/солов’їному, по/моєму.
11. Прийменник – це:
а) змінна самостійна частина мови;
б) незмінна самостійна частина мови;
в) незмінна службова частина мови;
г) не є частиною мови;
12. Виберіть рядок, у якому всі прийменники пишуться окремо:
а) по/ряд, за/для, о/крім, тому/що, з/поміж;
б) із/за, під/час, по/серед, по/при, з/середини;
в) на/вкруг, по/переду, по/руч, по/заду, не/залежно/від;
г) з/метою, через/те/що, край/столу, у/зв’язку/з, згідно/з;
13. Прийменником є виділене слово в реченні:
а) Я люблю свій рідний край.
б) Пісне, серця мого не край!
в) Посадила край дороги тополю.
г) Мій край — земля моїх предків.
14. Службова частина мови, що вживається для зв’язку однорідних членів речення і частин складного речення,— це:
а) частка;
б) сполучник;
в) прийменник;
г) вигук. .
15. За роллю в мові сполучники поділяються на
а складні, складені;
б) сурядності та підрядності;
в) заперечні та формотворчі;
г) самостійні і службові;
16. Назвіть речення зі сполучником сурядності:
а) Рука її завмерла, щоб випадково не струсити бджолу на землю (В. Яворівський);
б) Мрії вже щезли, мов птах розвіяв їх крильми (М. Коцюбинський);
в) На гору доступитися нелегко, зате з гори зручніше боронитись (Леся Українка);
г) Оксана думала, що вже давно стемніло (Б. Харчук).
17. Назвіть речення зі сполучником підрядності:
а) Ніч була хоч і зоряна, та темна (Панас Мирний);
б) Вона боялась осені холодної, а я боялась шуму й суєти (Л. Костенко);
в) Хіба не чуєте, що небо голубіє, що сонце ранками всміхається ніжніше… (Олександр Олесь),
г) Солов’їних пісень світанкових невимовну почую красу (В. Кошелев).
18. Укажіть рядок, у якому всі слова — частки:
а) б, ані, і, в, на;
б) чи, не, хай, мовляв, з-понад:
в) хіба, невже, лишень, справді, чи;
г) мовби, ніби, із-за, що, тільки.
19. У якому рядку всі слова з частками слід писати окремо?
а) будь/кого, не/писав, ні/що;
б) казна/як, як/то, як/небудь;
в) що/небудь, сказав/би, хай/живе;
г) нехай/іде, ти/ж, таки/взяли.
20. Через дефіс пишуться вигуки:
а) добри/день, на/добраніч, слава/Богу;
б) а/а/ах, но/о/о, киць/киць, ой/ой;
в) ал/ло, в/йо, ов/ва.
г) будьте/ здорові, го/д
Вирвати кілок із землі мені вдлось з легкістю. Коза спочатку розгубливо зробила декілька кроків у бік і зрозуміла, що її більше нічого не тримає. Вона задоволено похитала головою і швидко попрямувала до невеликого садка. Садок той давно ніким не доглядався і огорожа була майже зруйнована. Манька швидко зникла за розлогими кущами ясенка і калини. Я з великою душевною втіхою попрямував до товаришів і через декілька хвилин мої думки вже були зайняті іншими речами. Але коли я повернувся ввечері додому, мене чекала неприемність. На порозі стояла розлючена мати разом із сусідкою. Вона сварила мене за те що я відв"язав козу. Виявилось, що сусідка знайшла її у своєму городі, коли та зі спокійною совістю їла капусту. Мені стало соромно за свій вчинок. Я ж хотів щоб було краще, а виявилось, як завжди Наступного ранку я знову побачивв прив"язану сумну Маньку.
Небо блакитне і чисте, ніби сльоза. На сонці блищить сніг, переливаючись та граючи у сонячних променях скупого зимового сонця всіма барвами веселки – навіть болячи дивитись на цю розкіш природи.
Морозно. Сніг хрумає і вискрипує під ногами. І якщо взяти трохи снігу в руки та уважно його роздивитися, то можна побачити окремі сніжинки, які є найкращим витвором мистецтва найчудовішого майстра – самої природи. Ніби якийсь казковий ювелір майстерно вирізав ці ажурні крихітні зірочки.
Дерева в лісі скрізь вкриті не тільки снігом, але й інеєм та памороззю. У лісі зимовим днем тихо, здається, що всі сплять, вкриті білосніжною ковдрою. Звуки у морозному повітрі дуже швидко розносяться і лунають на далеку відстань. Тому чути, що сплять все ж таки не всі – ось ворона каркнула, ось і сорока застрекотіла, а ось подала голос ще якась зимова пташка. А зовсім поряд цвірінькає синичка. На прогулянку я взяв трохи хліба і борошна, тому ж насиплю його пташкам, бо в зимовий час їм приходиться дуже скрутно і находити собі їжу на землі, вкритій сніговим покривалом, зовсім важко.
Ні, точно, сплять в зимовому лісі не всі. Ось і чиїсь сліди на чистому снігу. Хто ж тут бігав? Скоріш усього, це заєць у своєму білому зимовому кожушку рятувався від зголоднілого сірого вовка або від рудої красуні – лисиці.
Сонце взимку ховається дуже рано, тому не треба баритися. Мені пора поспішати додому, бо на капелюшках ялинок рожевіє сніг, а білі стрункі берізки самі стають рожевими та золотавими. Ось спочатку блакитні, а потім фіолетові і сині тіні прокрадаються по снігу між мовчазних дерев. Небо починає червоніти на заході, а зі сходу стрімко іде темрява, яка за лічені хвилини нагонить подорожнього і вимусить його поспішати до своєї домівки. Вже можна побачити навіть тоненький серпок молодого місяця.
Вечоріє, становиться значно холодніше. А я повертаюсь додому, йдучи назад по своїх слідах, ще раз притоптуючи хрусткий сніг. І тільки-но я вийшов з лісу, обернувся, а ліс уже зовсім чорний на фоні синього снігового килима. На добраніч, тихий та привітливий зимовий ліс, вкритий прекрасним зимовим покривалом, ми ще побачимось!