1. Укажіть, за яким правилом ставимо тире в реченні Часом зустрічає дітвора на подвір’ї малу смагляву дівчину – Ягорову Єльку в білій хустині (О. Гончар): А тире між підметом і присудком, вираженими іменниками, на місці пропущеної дієслівної зв’язки;
Б тире відокремлюємо поширену прикладку, перед якою можна, не змінюючи змісту, вставити а саме;
В тире на місці пропущеного члена речення, переважно присудка;
Г тире після однорідних членів речень перед узагальнювальним словом.
2. З’ясуйте, за яким правилом відокремлено комою поширену прикладку в реченні Коли ж дивлюсь – баба снує біля моркви, дідова мати (О. Довженко):
А прикладку, виражену власною назвою, частіше відокремлюємо комами;
Б поширена прикладка стосується особового займенника;
В поширена прикладка стоїть після означуваного слова, вираженого іменником – загальною назвою;
Г поширена прикладка має відтінок обставини причини.
3. Укажіть речення, у якому допущено помилку у виділенні відокремленої прикладки.
А І з ними Олег, мій синочок, крізь сяйво пожарів руде, крізь снігом завихрені ночі свою батарею веде...
Б Це ж я – школяр його колишній, дивлюсь на нього з читанок, де почуття моє шалене вирує в пісні огневій...
В Ти ждав її, сподіваної волі, а тьми кругом густішали вали...
Г Ми – посланці нових, незнаних ще сторіч – несем загибель злу, кінець кривавим зливам (Із тв. В. Сосюри).
4. Укажіть речення, у якому треба відокремлювати непоширену прикладку (окремі розділові знаки пропущено):
А В еллінів великих поетів античності прекрасні створіння народжувалися з моря, з піни морської.
Б Це ж вона Леся ще будучи зовсім юною, написала перший у нас підручник з історії стародавніх народів.
В Листатий чауш або «волове око» як його в них звуть, буйно розрісся цієї весни.
Г Старий солдат він добре знає, як багато ховається за цим усталеним висловом (З тв. О. Гончара).
Прочитайте текст і виконайте завдання 5–8
(1) Із полтавської Богданівки, мистецької столиці Катерини Білокур, пішла до людей її малярська поезія, сповнена якоїсь майже магічної сили, майже фантастичної краси. (2) Звідки в неї, простої української жінки, такий вроджений артистизм, естетичне чуття, багатство й сила уяви?
(3) Дочка України, народний художник, Катерина Білокур привернула на виставках загальну увагу до своєї праці, вразивши найвибагливіших поцінувачів яскравою самобутністю, поетичною силою своїх творів.
(4) Україна здавна славиться народним мистецтвом. (5) Дівоче вбрання й козацька люлька, топірець гуцула й спинка саней, бабусина скриня й мисник на стіні, вишитий рушник і звичайний віконний наличник будь-яка ужиткова річ під рукою невідомого художника чи художниці ставала витвором мистецтва. (6) І водночас творилася пісня, з’являвся народний живопис, бриніла бандура – українська арфа... (За О. Гончаром).
5. Пунктуаційну помилку допущено в реченні:
А першому;
Б другому;
В четвертому;
Г п’ятому.
6. У третьому реченні прикладки відокремлено за правилом:
А однорідні поширені прикладки стоять після означуваного слова;
Б однорідні поширені прикладки стосуються пропущеного означуваного слова;
В однорідні поширені прикладки перед означуваним словом мають додатковий обставинний відтінок;
Г однорідні поширені прикладки – загальні назви – стоять після означуваного слова – власної назви.
7. Тире в шостому реченні ставимо за правилом:
А тире на місці пропущеного члена речення, переважно присудка;
Б тире після однорідних членів речень перед узагальнювальним словом;
В тире між підметом і присудком, вираженими іменниками, на місці пропущеної дієслівної зв’язки;
Г тире відокремлюємо в кінці речення поширену прикладку, яка має значення уточнення або пояснення.
8. Укажіть речення, у якому відокремлена прикладка стосується особового займенника:
А перше;
Б друге;
В третє;
Г шосте.
9. Увідповідніть.
Приклади речень (окремі розділові знаки пропущено)
1. Вели партизанку на страту фашисти запінені пси (В. Сосюра);
2. А тим часом іду я засмучений хлопчик до старого коваля спокутувати перший гріх (О. Довженко);
3. Глибокий знавець фольклору Леся Українка майстерно відтворила побут, народні традиції поліщуків у драмі-феєрії «Лісова пісня» (Із часопису);
4. Одна тільки Палажка вдова убитого партизанами начальника поліції зловісно мовчала (О. Довженко).
Пунктограми
А за до тире відокремлюємо в кінці речення поширену прикладку, перед якою можна, не змінюючи змісту, уставити а саме;
Б відокремлюємо поширену прикладку після означуваного слова – загальної назви;
В відокремлюємо поширену прикладку перед означуваним словом, якщо вона має додатковий обставинний відтінок (причини, умови, допусту);
Г відокремлюємо поширені або непоширені прикладки, які стосуються особового займенника;
Д відокремлюємо поширені або непоширені прикладки після означуваного слова – власної назви.
Іменник середнього роду Розклад відноситься до другого відміні і володіє закінченням -Е: Розклад-Розклади-розклад-Розклад-Розкладу-Розкладі. До речі, вельми поширена помилка - виділяти закінченням дві останні голосні, але то що добре для прикметників не завжди вірно для іменників, що і доводить схиляння слова.
Однокореневі словами виявляються: Розклад-Розписати-Писати-Письменник-Писемність-Лист.
Отже коренем слова буде морфема -ПІС-.
Далі виділимо в складі слова приставку рас, суфікс-а- від дієслова Розписати і суфікс іменника -НІ- (ний).
Отримуємо: РАС-ПІВ-А-НІ-Е (приставка-корінь-суфікс-суфікс закінчення), основа слова: РАСПІСАНІ-.
Объяснение:
ответ: Текст-розповідь, в ньому про щось розповідається, про якісь події. До такого тексту можна поставити запитання «Що відбулося?» Такий текст розкриває тісно зв'язані між собою події, явища, дії ,які відбувалися в минулому або відбуваються в теперішньому часі. Даний тип тексту представляє світ у подіях і діях.
Наприклад.
В осінні дні більшість птахів стає мандрівниками. Вони летять у теплі краї-у вирій. Летять вони без компаса, але ніколи не збиваються зі шляху. Ці перельоти тривають уже тисячі років.
Текст-опис, в ньому розповідається, яким є предмет. До такого тексту можна поставити запитання «Який предмет?» Опис розкриває ознаки предмета, його тимчасові характеристики чи постійні властивості, якості, стани. Найчастіше опис – це картина, що не описує події. Різновидом опису в офіційно – діловому мовленні виступає характеристика.
Наприклад.
Настала зима. Зимове сонце мало гріє. Сонячні дні бувають дуже рідко. Низьке сіре небо насупилося над нами. Пухнастий сніг падає на землю.
Текст-роздум, в ньому щось доводиться або заперечується. До такого тексту можна поставити запитання «Чому таким є?» Роздум має на меті досліджувати предмети чи явища, розкрити їхні внутрішні ознаки шляхом аргументації (пояснення). Варіантом роздуму вважають визначення і пояснення, що існують у наукових текстах, у мові масової комунікації.З такими типами текстів ти зустрічаєшся у шкільних підручниках.Часто роздум складається з таких частин: основна думка, яку треба довести і обґрунтування (доведення) цієї думки за до доказів і висновок.
Наприклад.
Чому пташку назвали шишкариком? Свою назву пташка отримала від слова шишка.
У шишкарика дзьоб, як гострі щипці. Таким дзьобом дуже зручно лущити ялинові та соснові шишки.Объяснение: