1. Укажи рядок, у якому правильно подане визначення відокремлення

А це члени речення, які конкретизують, пояснюють зміст попередніх членів, звужуючи або обмежуючи їхнє значення

Б це смислове та інтонаційне виділення членів речення для посилення їхнього значення

В це слова, що виражають ставлення мовця до висловленого

Г це слова, що містять додаткові зауваження до змісту речення

2. Укажи правильне твердження: Відокремлюватися можуть

А підмет, присудок, обставина Б підмет, присудок, означення

В додаток, означення, обставина Г підмет, додаток, обставина

3. Укажи, яким відокремленим членом речення є виділені слова Зачаровують картини природи, обсипані сонячним промінням.

А відокремлене означення Б відокремлена уточнювальна обставина

В відокремлений додаток Г відокремлена прикладка

4. Укажи речення, у якому відокремлене означення виражене дієприкметниковим зворотом

А Зачаровані подорожні сиділи й мовчали (М. Коцюбинський).

Б Шепоче мій край, урожаєм багатий (А. Малишко).

В Степ, струсивши з себе росу, горить жовто-зеленим вогнем (Панас Мирний).

Г А он старе Монастирище, колись козацькеє село (Т. Шевченко).

5. Укажи речення з відокремленим додатком

А На світі все знайдеш, крім рідної матері (Нар. творч.).

Б Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні (Панас Мирний).

В Гей, був у Січі старий козак, на прізвище Чалий (Нар. творч.).

Г Весело розмахуючи руками, діти побігли до озеречка (М. Павленко).

6. Укажи речення, у якому правильно розставлено розділові знаки

А Крім зеленого ще виднівся синій колір річки.

В Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг (В. Козаченко).

В Осяяний сонцем перед нами розкрився зовсім новий світ

Г У долині біля річки паслися коні.

7. Установи відповідність між реченням і другорядним членом у ньому

1 відокремлений уточнювальний член речення 2 відокремлене означення

3 відокремлена обставина 4 відокремлений додаток

А Спить вітер на колінах у беріз, окутаних у молоко туману (Б. Чіп).

Б Тут, під кронами білих розпашілих каштанів, причаїлися наші, повні щастя, літа.

В Не маю іншого тепла, окрім отчого краю (В. Баранов).

Г Лев упав і довго, лежачи, стогнав (Л. Глібов).

Д Здається, вогнем чудесним сяють зорі з дніпровських круч (Д. Луценко).

Ми з батьками на вихідним любимо піти до лісу.Одної неділі ми пішли на пікнік. Вибрали дуже гарну і чисту галявину. Ми добре на ній відпочили. Ми вже зібрались іти додому. Аж раптом на сусідній галявині стояли три хлопчика в руках яких було по пакунку з чіпсами і пляшка кока-коли.Пакунки були вже порожні. А побачивши нас вони шчидко викинули сміття і втекли. За кілька хвилин їх вже не було на горизонті.
Мама запропонувала зібрати все сміття і забрати його додому і там викинути. Я і моя сестра швиденько все зібрали і пішли.
Ось така історія сталася.

Усвідомлення батьківщини до кожного з людей приходить по-своєму. Але приходить час - і кожний розуміє нерозривну єдність із рідною землею. Адже на цій землі зросли наші діди і батьки, на ній вчилися ходити ми і зроблять перші кроки наші нащадки. Споконвіку боронили цю землю наші предки, берегли її як найцінніший скарб. Вона завжди була їхнім багатством, яким пишались і захищали. А беручи від природи її дари, люди розуміли, що цих щедрот буде значно більше, якщо вони берегтимуть природу.

У наш час перед людьми гостро постала екологічна проблема. Це пов’язано з тим, що люди вирішили стати господарями природи, почали її підкоряти собі. Внаслідок роботи виробництв забруднилися ріки. Збільшення орних земель призвело до знищення лісів. Смердюче Каховське водоймище було колись мальовничою українською землею. Пішли під воду біленькі хатки, вишневі садочки і кучеряві верби над ставками. А колись красиве і багате Аральське море висохло, бо з нього викачали воду на зрошення засушливих районів. Нащадкам у спадок залишилися тільки прекрасні Шевченкові малюнки Аралу.

Люди необдумано експлуатують природу, а іноді просто не замислюються над наслідками своїх вчинків. Безвідповідальність призвела до Чорнобильської катастрофи, від якої постраждали величезні регіони України, Білорусі, Росії. Внаслідок аварії загинуло сотні людей. А скільки інвалідів, села і міста заражені радіонуклідами. Радіаційний фон і досі, через вісімнадцять років після аварії перевищує допустимі норми.

Скалічена земля, скалічені люди… Мені здається, що атомні електростанції взагалі треба заборонити, адже доки вони існують, країна - в небезпеці.

Осушення боліт на Поліссі залишило людей без питної води. А у нас в Харкові внаслідок зміни річища ріки з’явилися підтоплені житлові масиви. Річка зникла, залишивши по собі тільки назву. Є у нас Не-теченська набережна вздовж неіснуючої ріки. І таких фактів можна навести безліч. І найшкідливіше, на мою думку, те, що поруч із горе-господарями стояли байдужі люди, які просто гали за знищенням природи. Прикро, але таких серед нас чимало.

Невже потрібно знищити, щоб потім відроджувати? Невже люди вчаться тільки на помилках? Потрібно нарешті зрозуміти, що людина - це частинка великої матері-природи, яку не слід підкорювати, а треба жити з нею в гармонії. Любити і берегти рідну землю, дбати про її благополуччя - ось у чому полягає патріотизм.