1.Українська мова в "діалозі культур".2.Відображення в українській мові культури інших народів.Коротко,по пару речень на питання

Рідну Батьківщину в усі віки порівнювали з матір'ю, бо нема нічого

найдорожчого у людини, як мати й рідна земля. Окрема людина невіддільна від

народу, а народ невіддільний від Батьківщини: у цьому сила народу й міць його,

невмирущість і безсмертя. Черпаючи із скарбниць усної народної творчості, що сягає

у прадавні часи пересвідчуємось якою вірністю й незрадливістю шанували наші

предки рідну землю, захищаючи її від ворогів на ратному полі. З древньоруських

літописів, легенд та переказів, з героїчних дум та пісень постає перед нами та любов,

гартована у битвах із степовими ордами половців і печенігів, турків, татар, ляхів. Мабуть

немає такої пісні чи думи, де б народ не оспівав своєї рідної землі.

Називний  дві́сті вісімдеся́т чоти́ри Родовий  двохсо́т вісімдесяти́ (вісімдесятьо́х) чотирьо́х Давальний  двомста́м вісімдесяти́ (вісімдесятьо́м) чотирьо́м Знахідний  дві́сті вісімдеся́т (вісімдесятьо́х) чоти́ри (чотирьо́х) Орудний  двомаста́ми вісімдесятьма́ (вісімдесятьома́) чотирма́ Місцевий  на/у двохста́х вісімдесяти́ (вісімдесятьо́х) чотирьо́хНазивний  вісімсо́т п’ятдеся́т два   Родовий  восьмисо́т п’ятдесяти́ (п’ятдесятьо́х) двох   Давальний  восьмиста́м п’ятдесяти́ (п’ятдесятьо́м) двом   Знахідний  вісімсо́т п’ятдеся́т (п’ятдесятьо́х) два (двох)   Орудний  вісьмаста́ми (вісьмомаста́ми) п’ятдесятьма́ (п’ятдесятьома́) двома́   Місцевий  на/у восьмиста́х п’ятдесяти́ (п’ятдесятьо́х) двох