1. Усі прийменники в рядку
поза, заради, повз
із-під, при, перед
для, без, від
упродовж, з-між, обабіч
2. На модальні відтінки вказують усі частки в рядку
ось, навіть, якраз
он, невже, мов
таки, лише, би
хіба, годі, еге ж
3. З дефісом треба писати слова з частками в рядку
будь/де, будь/з/ким, іди/бо
як/то, усе/таки, скажи/но
усе/ж/таки, хоча/б, що/ж/до
аби/який, тільки/но, ніби/то
4. В якому рядку є сполучник і його треба писати РАЗОМ
О, що/б я не робив, любов моя вмиратиме зі мною!
Звела їх доля, наче в нагороду за/те, що мали незглибимі душі.
Що/б таких щасливих днів не загубити, потрібно працювати цілий вік.
Я хочу вірші написать про/те, як вітер гілочку колише.
6. Усі вторинні (похідні) прийменники в рядку
за, поза, через
із-за, понад, про
замість, слідом, кругом
коло обабіч, край
7. Усі сполучники належать до складених
якби, щоб, зате
з тим що, тому що, так що
від того що, цебто, щоб
як тільки, а саме, якби
8. ОКРЕМО пишеться сполука слів в рядку
На те й лихо, що/б з тим лихом боротись.
Треба багато вчитися, що/б знати хоч трохи.
Ну що/б, здавалося, слова...
Не допусти, що/б світ зійшовся клином.
9. З дефісом пишуться частки зі словами в рядку
(казна) чим, (де) хто, або (що)
хто (небудь), (будь) чиї, (аби) які
(будь) які, (хтозна) що, тому (то)
що (небудь), (ні) кого, (аби) чим
11. Виділене слово (великими літерами) є сполучником підрядності в реченні
За козацьких часів до лірників І бандуристів ставилися з глибокою пошаною.
Кожен, хто бажав стати кобзарем, мусив шість років вчитися грати на кобзі та лірі, А головне - вивчити всі думи.
Найкращі майстри не тільки художньо виконували відомі думи ТА пісні, але й самі складали їх про різні події.
Кобзарі пишалися тим, ЩО давали можливість добрим людям творити добрі вчинки й тим рятувати свої душі від зла.
12. Розділовий сполучник ужито в реченні
За козацьких часів до лірників і бандуристів ставилися з глибокою пошаною.
Кожен, хто бажав стати кобзарем, мусив шість років вчитися грати на кобзі та лірі, а головне - вивчити всі думи: то веселі, то журні...
Найкращі майстри не тільки художньо виконували відомі думи та пісні, але й самі складали їх про різні події.
Кобзарі пишалися тим, що давали можливість добрим людям творити добрі вчинки й тим рятувати свої душі від зла.
13. Складений сполучник є в реченні
За козацьких часів до лірників і бандуристів ставилися з глибокою пошаною.
Кожен, хто бажав стати кобзарем, мусив шість років вчитися грати на кобзі та лірі, а головне - вивчити всі думи.
Найкращі майстри не тільки художньо виконували відомі думи та пісні, але й самі складали їх про різні події.
Кобзарі пишалися тим, що давали можливість добрим людям творити добрі вчинки й тим рятувати свої душі від зла.
14. У місцевому відмінку вжито прийменник з іменником (виділено великими літерами)
За козацьких часів ДО ЛІРНИКІВ і бандуристів ставилися з глибокою пошаною.
Кожен, хто бажав стати кобзарем, мусив шість років вчитися грати НА КОБЗІ та лірі, а головне - вивчити всі думи.
Найкращі майстри не тільки художньо виконували відомі думи та пісні, але й самі складали їх ПРО різні ПОДІЇ.
Кобзарі пишалися тим, що давали можливість добрим людям творити добрі вчинки й тим рятувати свої душі ВІД ЗЛА.
15. Похідний прийменник вжито в реченні
Обабіч дороги стіною стоять предковічні дерева...
Другу добу Леся в Нечімному - ніби в казковому світі.
Дерев'яні дзвіночки, що белемкають на шиї в худоби...
Слухала б не переслухала їх ,особливо, коли дядька Левко та Лукаш заганяють товар до загороди.
16. НЕ НАЛЕЖИТЬ до сполучників виділене слово (великими літерами)
Дерева шепочуть галуззям, а над ними - блакитне, ЯК суцвіття пролісків, безхмарне небо.
Другу добу Леся в Нечімному - НІБИ в казковому світі.
Дерев'яні дзвіночки, ЩО белемкають на шиї в худоби...
Слухала б не переслухала їх ,особливо, коли дядька Левко ТА Лукаш заганяють товар до загороди.
17. Частку зі словом треба писати разом
Дерева не/шепочуть галуззям, а над ними - блакитне, як суцвіття пролісків, безхмарне небо.
Другу добу Леся в Нечімному - ніби в казковому/ж світі.
Не/величка хатина, обвішана пучками сухих трав і калини, миліша їй од усього
Слухала/б не переслухала їх ,особливо, коли дядька Левко та Лукаш заганяють товар до загороди.
18. У місцевому відмінку вжито прийменник із повнозначним словом (виділені великими літерами)
ОБАБІЧ ДОРОГИ стіною стоять предковічні дерева...
Другу добу Леся В НЕЧІМНОМУ - ніби в казковому/ж світі.
Не величка хатина, обвішана пучками сухих трав і калини, миліша їй ОД УСЬОГО.
Слухала б не переслухала їх ,особливо, коли дядька Левко та Лукаш заганяють товар ДО ЗАГОРОДИ.
Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів.
В. Голобородько
Буду я навчатись мови золотої
У сучасній українській мові вживаються переважно повні форми прикметників, що мають в усіх формах відмінкові закінчення: веселий, весела, веселі, веселого, веселих, веселим і т. ін. Коротких форм прикметників у сучасній мові мало: зелен, рад, ясен, славен, повен, красен тощо.
Більшість повних прикметників мають стягнені форми закінчення: добра — добре. Але в поетичній мові вживаються і повні нестягнені форми називного й знахідного відмінків однини жіночого і середнього роду та жіночого роду називного й знахідного відмінків множини: веселая, веселее, веселії, веселую.
Практикум
442. Прочитайте. Знайдіть прикметники, визначте відмінок їх. Визначте форми прикметників.
1. Як ішли ми зелен лугом к зелен гаю, солов’ї нам ткали пісню диво-дивну (Б. Олійник). 2. І шумить, і гуде, дрібен дощик іде, а хто ж мене, молодую, та й додому проведе? (Нар. творчість) 3. Літо краснеє минуло, сніг лежить на полі (Леся Українка). 4. І ти моя, єдиная, ведеш за собою літа мої молодії (Т. Шевченко).
У поетичній мові, у народній творчості та в усному літературному мовленні вживаються короткі й повні нестягнені форми прикметників: І шумить, і гуде, дрібен дощик іде (Нар. творч). Сійте в головах думи вольнії (І. Франко).
443. Прочитайте. Поміркуйте, якими смисловими, емоційно-експресивними чи функціонально-стилістичними відтінками різняться наведені словосполучення й форми ступенів порівняння прикметників. Уведіть три пари з них у речення.
Красен день — красивий день, срібен дзвін — срібний дзвін, ясен місяць — ясний місяць, славен край — славний край.
444. Прочитайте текст. Визначте стиль мовлення. Розкажіть про особливості вживання повних і коротких форм прикметників у різних стилях мовлення.
Повні форми прикметників з неоднаковою активністю використовуються в усіх стилях мови. З-поміж них найзвичнішими і найчастотнішими є стягнені форми повних прикметників — повністю нормативні і міжстильові. Крім них, у фольклорі, в розмовно-побутовому мовленні і в деяких жанрах художніх текстів широко вживаються й нестягнені форми прикметників: зелений — зеленая — зеленеє — зеленії.
Объяснение:
Здавалося б, кожен з нас давно знайомий з поняттям «література». Але наскільки література многосложна і багатозначна, ми, часом, навіть не замислюємося. Але ж література - це явище грандіозне, вона створена генієм людини, є плодом його розуму.
Яка роль, значення літератури в житті людини?
Література - це засіб пізнання світу, вона допомагає нам зрозуміти, «що таке добре і що таке погано», вказує на витоки загальнолюдських конфліктів.
Література допомагає нам побачити внутрішню красу людини, навчитися розуміти і цінувати її.
.