1. Усі сполучники підрядності в рядку
А якщо, бо, наче, та
Б який, чий, і, як
В немовби, неначе, або, аби
Г тобто, неначе, зате, як
Д коли, куди, щоб, як
2. Усі сполучники сурядності в рядку
А щоби, котрий, також, зате
Б але, й, та, або
В де, з тим щоб, однак, чий
Г хоч, як, одначе, і
Д тому що, зате, який, ні
3. Усі сполучники в рядку
А зате, та, якби, якщо
Б і, або, чи, мов
В але, мовби, начеб, втім1. Усі сполучники підрядності в рядку
А якщо, бо, наче, та
Б який, чий, і, як
В немовби, неначе, або, аби
Г тобто, неначе, зате, як
Д коли, куди, щоб, як
2. Усі сполучники сурядності в рядку
А щоби, котрий, також, зате
Б але, й, та, або
В де, з тим щоб, однак, чий
Г хоч, як, одначе, і
Д тому що, зате, який, ні
3. Усі сполучники в рядку
А зате, та, якби, якщо
Б і, або, чи, мов
В але, мовби, начеб, втім
Г чи, начебто, немовбито, проте
Д як, мов, тому що, ніж
4. Усі сполучники складні в рядку
А зате, якби, якщо, мовби
Б начеб, начебто, тому що, і
В немовби, немовбито, через те що, та
Г ніби, нібито, немов, мов
Д адже, отож, притому, для того щоб
5. Усі сполучники складені в рядку
А незважаючи на те що, чи... чи, так що, щоб
Б тому що, завдяки тому що, не то... не то, проте
В тому що, через те що, перед тим як, для того щоб
Г коли, як, доки, після того як
Д щоб, незважаючи на те щоб, бо, якщо
6. Назвіть речення зі сполучником:
А Він думав про те вечорами, малюючи портрети, етюди (І. Цюпа);
Б Художник хоче, щоб його цінували люди (І. Цюпа);
В Соняшники горять на подвір'ях, за огорожами (Є. Гуцало);
Г Квітнуть, квітнуть, звеселяють нам душу півонії (О. Гордій)
7.Назвіть речення зі сполучником сурядності:
А) Рука її завмерла, щоб випадково не струсити бджолу на землю
(В. Яворівський);
Б) Мрії вже щезли, мов птах розвіяв їх крильми (М. Коцюбинський);
В) На гору доступитися нелегко, зате з гори зручніше боронитись (Леся
Українка);
Г) Оксана думала, що вже давно стемніло (Б. Харчук).
8. У якому рядку визначення сполучника правильне?
А) Сполучник — службова частина мови, яка вживається для зв'язку
частин складного речення і виражає смислові зв'язки між ними.
Б) Сполучник — службова частина мови, яка вживається для зв'язку
однорідних членів речення.
В) Сполучник — службова частина мови, яка вживається для зв'язку
однорідних членів та частин складного речення і виражає смислові зв'язки
між ними.
Г) Сполучник— службова частина мови, яка виражає залежність іменника,
числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні.
9..У якому рядку всі сполучники належать до одного розряду за
будовою:
А) тому що, незважаючи на те що, для того щоб, через те що;
Б) аби, чи…чи, щоб, у зв’язку з тим що, то…то;
В) коли б, якщо і, ледве, хоч;
Г) оскільки, тому що, якщо, бо, але.
10. Укажіть речення, у якому сполучник служить для поєднання
однорідних членів:
А. Довкола будиночків цвів бузок, і на білі стіни падала тінь від листя
(П. Панч).
Б. Сонця ще не було видно, хоч далекі шпилі вже рожевіли
(М. Коцюбинський).
В. Ліс шумів над ним тужливо, і плакав, і ревів (І. Франко).
Г. Розчинилися двері, і через поріг переступила з повним відром Галя
(А. Шиян
11. У якому рядку всі сполучники підрядні приєднують речення мети:
А) що, як, мов;
Б) щоб, для того щоб, з тим щоб;
В) мов, хай, що;
Г) бо, оскільки, коли
12. У якому рядку всі сполучники підрядні приєднують речення часу:
А) як тільки, що, наче, бо, щоб;
Б) коли, як тільки, щойно, поки, допоки;
В) оскільки, незважаючи на те що, але, та, чи;
Г) мов, якщо, хоч, дарма що, ніби.
Объяснение:
1. Гей, нові Колумби й Магеллани, напнемо вітрила наших мрій! (В.
Симоненко) 2. Не всі стародавні греки були афродітами, геркулесами,
аполлонами, але в них був ідеал краси, і вони бачили її в різних проявах, увічнювали її (О. Довженко). 3. Пошли, доле, гнів, і ненависть, і гордість оборонцям і визволителям нашої Батьківщини! (О. Довженко) 4. Всяк шотландець вільний — пан своєї батьківщини (Леся Українка). 5. Наші предки, стародавні слов’яни, подібно до англосаксів, ділили рік на дві частини: зиму і літо або на зимове і літнє сонцестояння — Коляду і Купала (О. Воропай). 6. Бароко — художній стиль у мистецтві, батьківщиною якого є Італія. Головна особливість цього стилю — вигадливість, підкреслена урочистість, переважання декоративного над практично-корисним. Назва терміна «бароко» походить від португальського «перола барокка», що перекладається як «перлина вигадливої форми». Кращі будівлі цього стилю: Версальський палац
поблизу Парижа, Зимовий палац у Санкт-Петербурзі, Андріївська
церква, Маріїнський палац, Брама Заборовського у Києві.
Пацьорки Галіції
Але ж витворний, вічистій паси через Галіцію, аки веремія цілого світу. Саме тут нігди не було полечності між людьми, бо був ріні між нами, куркулями, і ляхами. Завжди знайдеться тут хороший кумпель, гречний пан і вправна газдиня, що на своєму сніжно-білому обрусі викладе смаколики, що обухають краї Галіції. У старих дерев'яних божьницях ведеться небоженство під проводом ксьондза, чий голос чути до самих небес. Анимуш, який я отримую від запаху верхолок, вистачає на ціле життя. Люди тутай трудяться, мов бджоли у борцях. Я маю пожиттєву алчбу цофатися за розвиток моїх земель.
Значення архаїзмів і діалектизмів:
витворний-пишний
вічистій-вічний
паси-шлях
Галіція-Галичина
пацьорки-намисто
аки-мов
веремія-час
нігди-ніколи
полечність-мир
ріні-берег річки
куркулі-українці, що займались осілим землеробством
ляхи-поляки
кумпель-товариш
гречний-вихований
газдиня-господиня
обрус-скатертина
обухати-овіяти запахом
божьниця-церква
небоженство-служба Божа
ксьондз-священик
анимуш-натхнення
верхолки-квіти
тутай-тут
борці-вулики
алчба-невситиме бажання
цофатися-боротися